Чи можна надавати щорічну додаткову відпустку наперед?

Працівник просить надати з 25.04.2016 р. щорічну відпустку тривалістю 24 к.дн. за період із 19.02.2016 р. по 18.02.2017 р.  Також він має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день 4 к.дн. Чи може він узяти додаткову відпустку наперед?

ВІДПОВІДЬ: У згаданому випадку слід ураховувати особливості надання щорічної додаткової відпустки  за ненормовані робочі дні, які визначені ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р.№ 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Так, зазначену відпустку надають працівникам із ненормованим робочим днем:

  • тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колдоговором, угодою;
  • конкретна її тривалість установлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що надають право на цю відпустку (п. 8 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.1997 р. № 7).

...

До стажу роботи, що надає право на щорічні додаткові відпустки, зараховують відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки:

  • час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами чи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників такого виробництва, цеху, професії чи посади;
  • час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;
  • час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Отже, до стажу для щорічних додаткових відпусток не враховують час, коли працівник фактично не трудивсяале за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи (посаду) і зарплату повністю (окрім щорічних основної та додаткових відпусток) або частково. Тобто під час розрахунку стажу для щорічної додаткової відпустки не беруть, зокрема:

  • час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу тощо;
  • період тимчасової непрацездатності;
  • дні відпустки без збереження зарплати, передбаченої ст.ст. 25, 26 Закону про відпустки;
  • період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (за медичним висновком — шести), а якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — 16-річного віку;
  • інші періоди роботи, такі як навчальна відпустка, відпустка на дітей, чорнобильська відпустка, курси підвищення кваліфікації, відрядження тощо.

З огляду на сказане вище, немає прямої заборони щодо надання щорічної додаткової відпустки до відпрацювання робочого року, за який її надають. Однак роботодавець не може визначити фактично відпрацьований час за майбутні періоди. Тому щорічні додаткові відпустки варто надавати лише за фактично відпрацьований час у робочому році, за який її надають.

Таким чином, в описаній ситуації щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день можна надати за відпрацьований період у робочому році, тобто за період із 19.02.2016 р. по 24.04.2016 р., але в такому разі це потрібно буде врахувати під час надання залишка щорічної додаткової відпустки. Простіше надавати належну кількість днів відпустки (пропорційно фактично відпрацьованому часу) після закінчення робочого року, тобто після 19.02.2017 р.

Ольга СМОЛІНА,

бухгалтер-експерт

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *