Депутати планують повернутися до мовного питання

У Парламенты зареєстровано проект Закону № 5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної.

Проектом передбачено, зокрема, наступне:

Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин.

Кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для оволодіння державною мовою через систему закладів дошкільної, загальної шкільної та вищої освіти. Держава забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам, які в минулому не мали такої змоги.

Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою;

Застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування

1. Мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форм власності є державна мова.

2. У разі якщо організатор засідання, заходу або зустрічі вважає, що мовою засідання, заходу або зустрічі має бути інша мова ніж державна, він забезпечує переклад державною мовою.

У разі застосування під час засідання, заходу або зустрічі іншої мови ніж державна, організатор засідання, заходу або зустрічі зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник засідання, заходу або зустрічі.

Застосування державної мови в судочинстві

1. Мовою судочинства в Україні є державна мова.

2. У судовому процесі може застосовуватися інша мова ніж державна, відповідно до умов, визначених процесуальними кодексами України.

3. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи, викладені державною мовою.

3. Суди складають та оприлюднюють рішення державною мовою.

4. Мовою професійної правничої допомоги є державна мова.

Застосування державної мови в органах правопорядку

1. Мовою статутів, документації, діловодства, службової діяльності та спілкування з громадянами України в органах правопорядку є державна мова.

2. З особою, яка не розуміє державної мови, працівник органу правопорядку може спілкуватися мовою прийнятною для сторін.

Державна мова в освіті

1. Кожний громадянин України має право здобути освіту державною мовою. Застосування державної мови в навчально-виховному та освітньому процесах в усіх навчальних закладах є обов’язковим.

2. Держава забезпечує кожному громадянинові України право здобути освіту державною мовою в державних та комунальних дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних, позашкільних і вищих навчальних закладах.

3. Мовою навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах є державна мова. У дошкільних навчальних закладах з мовою навчання, що є мовою національної меншини, навчально-виховний процес, поряд з державною, здійснюється також мовою відповідної національної меншини в порядку, визначеному Законом України «Про національні меншини в Україні». У навчально-виховному процесі в дошкільних навчальних закладах приватної форми власності поряд з державною може застосовуватися інша мова в порядку, визначеному законом України «Про дошкільну освіту».

4. Мовою навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах є державна мова. У загальноосвітніх навчальних закладах з мовою навчання, що є мовою національної меншини, навчально-виховний процес, поряд з державною, здійснюється також мовою відповідної національної меншини в порядку, визначеному законом України «Про національні меншини в Україні». У навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах приватної форми власності поряд з державною може застосовуватися інша мова в порядку, визначеному законом України «Про загальну середню освіту».

5. Мовою зовнішнього незалежного оцінювання та вступних випробувань є державна мова, крім зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов. Завдання сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою.

6. Мовою освітнього процесу у вищих навчальних закладах є державна мова. Вищий навчальний заклад має право ухвалити рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу, забезпечивши знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою. Мова підручників і методичної літератури має відповідати мові освітнього процесу у відповідному навчальному закладі.

7. Мовою післядипломної освіти та курсів підвищення кваліфікації є державна мова та офіційні мови Європейського Союзу.

8. Мовою позашкільної освіти є державна мова. Порядок використання мов національних меншин у позашкільній освіті визначає Закон України «Про національні меншини в Україні».

9. Мовою професійно-технічної освіти є державна мова.

10. Вивчення державної мови як окремого предмета обов’язкове в усіх загальноосвітніх навчальних закладах. У закладах професійної освіти та вищих навчальних закладах забезпечується обов’язкове вивчення державної мови як дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.

11. Викладання іноземної мови в навчальних закладах і на курсах вивчення іноземних мов здійснюється відповідною іноземною або державною мовою.

Державна мова в культурі

1. Держава забезпечує застосування державної мови в культурі.

2. Мовою культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час культурно-мистецьких заходів дозволяється в разі, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених Законом України «Про національні меншини в Україні». Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів.

Супровід (конферанс) культурно-мистецьких та видовищних заходів в Україні здійснюється державною мовою. В разі якщо супровід (конферанс) здійснює особа, яка не володіє державною мовою, організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою. Особливості супроводу (конферансу) культурно-мистецьких та видовищних заходів в Україні, які проводяться на виконання міжнародних зобов’язань перед Європейською мовною спілкою, визначаються домовленістю сторін.

3. Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи, а також вхідні квитки виготовляються державною мовою. В оголошеннях, афішах, інших інформаційних матеріалах допускається використання інших мов у позначенні назв творчих колективів та виконавців за умови дублювання таких назв у фонетичній транскрипції українською мовою.

4. Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою.

5. Мовою музейної справи та мистецьких виставок є державна мова.

Інформація про музейні предмети, що демонструються в музеях та на мистецьких виставках, подається державною мовою. Поряд з державною мовою інформація про музейні предмети може дублюватися іншими мовами. В письмовій інформації про музейні предмети напис іншою мовою розміщується нижче або праворуч від напису державною мовою.

Інформаційна продукція про музей чи виставку виконується державною мовою, а за потреби також іншими мовами.

6. Мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

Фільми (в тому числі серіали, анімаційні фільми, документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною українською мовою. У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній українською мовою, репліки іншими мовами, такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік у фільмі не може перевищувати 15% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Іноземні фільми розповсюджуються та демонструються в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами. Каталоги відео на замовлення, що надають свої послуги на території України мають забезпечувати аудіодоріжку українською мовою, не пізніше ніж за два місяці після надання доступу до відповідного фільму. Аудіодоріжка українською мовою має завантажуватися за замовленням.

Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування таких фільмів не може перевищувати 10% від загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кінотеатрі на місяць.

7. Мовою туристичного обслуговування є державна мова. Туристичне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою – для цього суб’єкти туристичної діяльності організовують окремі туристичні групи.

Державна мова у телебаченні та радіомовленні

1. Мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова.

2. Телерадіоорганізації незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач здійснюють мовлення державною мовою.

3. Іншомовні телерадіопрограми, передачі й аудіовізуальні твори (або всі іншомовні частини телерадіопрограм , передач та аудіовізуальних творів), які транслюють телерадіоорганізації, озвучуються або дублюються державною мовою, окрім пісень (словесно-музичних творів) з візуальним супроводом або без такого.

...

4. Якщо під час прямої трансляції телерадіопрограми чи передачі хтось з її учасників здійснює виступ (репліку) іншою мовою (мовами), телерадіоорганізація забезпечує синхронний або послідовний переклад державною мовою, окрім пісень (словесно-музичних творів) та випадків непередбаченого використання інших мов учасниками прямих репортажів з місць подій (окрім репортерів, ведучих репортажу, телерадіопрограми чи передачі).

5. Обсяги та порядок забезпечення частки пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в ефірі телерадіоорганізацій регулюється Законом України “Про телебачення і радіомовлення”.

6. З метою задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами. Сумарна тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати для телерадіоорганізацій, що здійснюють мовлення на територію менш ніж половини областей України і при цьому не здійснюють ретрансляції або систематичної трансляції програм інших телерадіоорганізацій, в тому числі програм спільного виробництва з іншими телерадіоорганізаціями,  20% від часу добового мовлення, для інших телерадіоорганізацій – 10% від часу добового мовлення.

7. Для забезпечення права на доступ до інформації осіб з вадами слуху телерадіоорганізації здійснюють переклад на українською жестовою мовою та/чи субтитрування офіційних повідомлень, також виступів посадових осіб держави та інформації про надзвичайні ситуації (попередження та ризик їх виникнення), що становлять загрозу життю та здоров’ю громадян України, а також кіно-, відеофільмів, передач і програм з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України. Частка загального обсягу телевізійного добового мовлення, що має бути пристосована для сприйняття особами з вадами слуху через переклад українською жестовою мовою та/чи субтитрування, визначається Законом про телебачення та радіомовлення.

8. Вимоги цієї статті не поширюються на телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії здійснюють закордонне мовлення, а також до телерадіоорганізацій, основу програмної концепції яких відповідно до ліцензії на мовлення становлять науково-просвітницькі або освітні передачі, виконані однією або декількома офіційними мовами Європейського Союзу.

Державна мова в друкованих засобах масової інформації

1. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Допускається видання друкованих засобів масової інформації у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. Всі мовні версії повинні видаватись під однаковою назвою, відповідати одне одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватись в один день.

2. Розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання українською мовою.

3. Засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов’язані виготовляти, публікувати і доставляти обов’язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації), державною мовою у порядку визначеному Законом.

4. В кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації українською мовою мають становити не менше 50% назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці.

У місці розповсюдження одного друкованого засобу масової інформації обов’язково розповсюджується версія цього засобу масової інформації українською мовою.

Державна мова у книговиданні та книгорозповсюдженні

1. Видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видавати державною мовою не менше 50% від усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань.

2. Держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань мовами, іншими ніж державна у порядку, визначеному законом.

3. Книжкові видання державною мовою мають постійно становити не менше 50% назв книжкових видань від загальної кількості назв книжкових видань, які є в продажу, в кожній книгарні, іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження.

Словники та розмовники, однією з мов яких є українська мова, а також інші книжкові видання з ідентичними за змістом текстами двома і більше мовами, однією з яких є українська, вважаються книжковими виданнями українською мовою.

Положення абзацу першого цієї частини не поширюється на книгарні, інші заклади, що здійснюють книгорозповсюдження, які розповсюджують книжкові видання винятково офіційними мовами Європейського Союзу, державною мовою та/або словники та розмовники з іноземних мов, підручники з вивчення іноземних мов.

Державна мова в електронних інформаційних системах

1. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу.

2. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою. Відсутність повноцінного користувацького інтерфейсу державною мовою має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.

3. У роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій державної та комунальної форм власності, використовуються винятково комп’ютерні програми з версією користувацького інтерфейсу державною мовою.

На час створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з версією користувацького інтерфейсу офіційними мовами Європейського Союзу.

4. Під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади, підприємств, установ й організацій державної та комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою, окрім випадків, визначених в абзаці другому частини третьої цієї статті.

5. Навчальні заклади використовують для освітніх потреб винятково комп’ютерні програми з версією користувацького інтерфейсу державною мовою.

6. Інтернет-представництва (в тому числі інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) органів державної влади, підприємств, установ й організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також юридичних осіб приватного права та фізичних осіб – підприємців, що реалізовують товари й послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (в тому числі інтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах тощо), виконаних державною мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою завантажується за замовчуванням та має не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.

Державна мова в сфері інформації для загального ознайомлення

1. Інформація для загального ознайомлення (в тому числі оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша текстова, візуальна і звукова інформація) подається державною мовою.

2. Інформація для загального ознайомлення може дублюватися іншими мовами.

Державна мова в сфері публічних заходів

1. Мовою публічних заходів в Україні є державна мова.

2. У разі, якщо хтось із учасників публічного заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний послідовний або синхронний переклад державною мовою.

Державна мова в сфері обслуговування споживачів

1. Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації усіх форм власності, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою.

2. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

3. Продавець (виконавець, постачальник, власник та оператор інтернет-магазину чи каталогу та власник домену) в електронній комерції під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання усієї інформації, визначеної Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою.

4. Кожному на території України гарантовано право одержувати інформацію про товари та послуги державною мовою.

5. Виробники (виконавці, продавці) в Україні будь-якої форми власності надають споживачам інформацію про товари й послуги державною мовою.

6. Маркування, інструкції щодо користування, інформація про товари та послуги, що реалізовуються на території України, виконуються державною мовою. Якщо, окрім інформації державною мовою, маркування, інструкції щодо користування та інформація про товари та послуги містять текст іншими мовами, змістовне наповнення та обсяг маркування, інструкцій щодо користування, інформації про товари та послуги державною мовою не можуть бути меншими за наповнення будь-якою іншою мовою. Розмір шрифту тексту жодною іншою мовою не може бути більшим за розмір шрифту тексту державною мовою.

Державна мова в сфері охорони здоров’я

1. Мовою охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова.

2. На прохання особи, яка звертається по медичну допомогу чи медичне обслуговування, її персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

3. Заклади охорони здоров’я складають усі документи, які стосуються стану здоров’я пацієнтів, державною мовою.

4. Мовою внутрішніх актів, які регулюють діяльність закладів охорони здоров’я, діловодства та документообігу, є державна мова.

5. Заклади охорони здоров’я використовують у своїх документах медичну термінологію відповідно до стандартів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови.

Державна мова у сфері транспорту

1. Послуги на транспорті в Україні надаються державною мовою.

2. В усіх видах пасажирського транспорту, на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах тощо мовою інформації, оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб тощо є державна мова. У разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою (мовами) країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб.

3. Мовою обслуговування пасажирів на транспорті є державна мова. На прохання пасажира його індивідуальне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін.

4. Мовою диспетчерських служб та зв’язку на всіх видах транспорту є державна мова, крім випадків, коли інша мова використовується відповідно до умов міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

5. Мовою назв аеропортів, портів, станцій, зупинок, власних назв транспортних засобів є державна мова за правилами українського правопису.

Мова діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об’єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права

1. Мовою внутрішніх документів громадських об’єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права, зареєстрованих в Україні, а також статутних документів, рішень керівних органів, документів, що підтверджують господарську діяльність, є державна мова.

2. Мовою листування громадських об’єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права, зареєстрованих в Україні, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними і комунальними підприємствами, установами та організаціями, іншими суб’єктами господарювання державної і комунальної форм власності в Україні є державна мова.

3. Зареєстровані в Україні громадські об’єднання, політичні партії та юридичні особи приватного права надсилають статистичну інформацію, податкову та іншу звітність до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування державною мовою.

Державна мова в іменах

1. Імена, прізвища та по батькові громадян України подаються державною мовою відповідно до правил українського правопису та не перекладаються іншими мовами, а передаються за допомогою літер абетки відповідної мови відповідно до звучання українською мовою.

2. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.

Національна комісія зі стандартів державної мови

1. Опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови (далі – Комісія).

2. Завданням Комісії є збереження, розвиток та захист державної мови через встановлення стандартів і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства та зайняття визначених законами України посад.

3. Комісія є державним колегіальним органом.

4. Комісія є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває в його оперативному управлінні.

5. Порядок роботи Комісії визначається цим Законом.

6. Комісія більшістю голосів від її складу, визначеного Законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.

7. Комісія має офіційний веб-сайт, який є офіційним джерелом інформації про роботу Комісії.

Повноваження Національної комісії зі стандартів державної мови

1. Комісія має такі повноваження:

1) затверджує стандарти української мови, зокрема:

а) Правопис української мови та зміни до нього;

б) стандарти української термінології;

в) стандарти транскрибування і транслітерації;

г) стандарти української мови жестів для спілкування з людьми, які мають порушення слуху;

2) визначає вимоги до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України;

3) визначає вимоги до рівнів володіння державною мовою особами, визначеними в частинах першій та другій статті 7 цього Закону.

4) затверджує посібники та підручники для опанування відповідних рівнів володіння українською мовою;

5) визначає методи та порядок перевірки рівня володіння українською мовою;

6) затверджує зразок сертифікату про рівень володіння українською мовою;

7) розглядає скарги щодо результатів іспиту на рівень володіння українською мовою;

8) подає пропозиції Кабінету Міністрів України про внесення змін до законодавства, пов’язані із забезпеченням стандартів української мови;

9) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.

2. Рішення Комісії є обов’язковими до виконання на всій території України.

Центр української мови

1. Для підтримування стандартів української мови, перевірки та вдосконалення рівня володіння нею Національна комісія зі стандартів державної мови утворює Центр української мови.

2. До компетенції Центру української мови належить:

1) опрацювання вимог до рівнів володіння українською мовою;

2) напрацювання посібників для опанування відповідних рівнів володіння українською мовою;

3) опрацювання методів перевірки рівня володіння українською мовою, в тому числі для осіб, що мають фізичні вади;

4) розроблення завдань для проведення іспиту на рівень володіння українською мовою;

5) організація іспитів з метою перевірки рівня володіння українською мовою;

6) видання сертифікатів про рівень володіння українською мовою;

7) ведення реєстру сертифікатів про рівень володіння українською мовою;

8) надання методичних рекомендацій та роз’яснень щодо вимог до рівнів володіння українською мовою.

3. Керівника Центру української мови призначає на посаду та звільняє з посади Національна комісія зі стандартів державної мови.

4. Положення про Центр української мови затверджує Національна комісія зі стандартів державної мови.

5. Статус, умови оплати праці й соціального забезпечення працівників Центру української мови визначаються відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Державний сертифікат та іспит на рівень володіння українською мовою

1. Єдиним документом, що підтверджує рівень володіння українською мовою, є Державний сертифікат встановленого зразка, який видає особі Центр української мови за результатами іспиту на рівень володіння українською мовою.

2. Іспит на рівень володіння українською мовою організовує та проводить Центр української мови.

3. Порядок проведення іспиту на рівень володіння українською мовою встановлює Кабінет Міністрів України.

4. Об’єктивність іспиту на рівень володіння українською мовою забезпечується дотриманням єдиних вимог до процедури його проведення, підбором завдань.

5. Завдання для іспиту на рівень володіння українською мовою розробляє Центр української мови.

6. Складання іспиту на рівень володіння українською мовою здійснюється в письмовій та усній формі.

7. Відкритість іспиту на рівень володіння українською мовою забезпечується повним і своєчасним інформуванням осіб про програми, строки та порядок проведення іспиту на рівень володіння українською мовою, а також здійсненням державного контролю та громадського спостереження за проведенням іспиту на рівень володіння українською мовою.

Положення про громадське спостереження за проведенням іспиту на рівень володіння українською мовою затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. З метою отримання першого Державного сертифіката, що підтверджує рівень володіння українською мовою, або підвищення підтвердженого рівня володіння українською мовою особа може повторно складати іспит на рівень володіння українською мовою необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на півроку. В разі успішного складення зазначеного іспиту на рівні, вищому за рівень, підтверджений чинним Державним сертифікатом, Центр української мови переоформлює чинний сертифікат.

9. Складання іспиту на рівень володіння українською мовою вперше для громадян України є безкоштовним.

10. Результати іспиту на рівень володіння українською мовою можуть бути оскаржені до Національної комісії зі стандартів державної мови.

11. Державний сертифікат діє безстроково.

12. Центр української мови може анулювати Державний сертифікат, якщо буде виявлено порушення під час складення іспиту.

13. Інформація, яка міститься у всіх чинних Державних сертифікатах, що підтверджують рівень володіння українською мовою (зокрема, прізвище, ім’я, по-батькові та дата народження власника Державного сертифіката, рівень володіння українською, серійний номер та дата видачі), доступна он-лайн на офіційному сайті Центру української мови.

14. Для проведення іспиту на рівень володіння українською мовою можуть використовуватися приміщення навчальних закладів державної та комунальної форми власності на безоплатній основі в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки.

15. Фінансування заходів з проведення іспиту на рівень володіння українською мовою здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку.

16. Особа, яка склала іспит на рівень володіння українською мовою, має право ознайомитися зі своєю іспитовою роботою після її перевірки та отримати засвідчену копію цієї роботи. Порядок видачі засвідчених копій виконаних іспитових робіт встановлює Центр української мови.

Уповноважений із захисту державної мови

1. З метою сприяння функціонуванню української мови як державної у всіх сферах суспільного життя на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови.

2. Завданнями Уповноваженого із захисту державної мови є:

1) захист української мови як елементу конституційного ладу;

2) захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України й усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

3. Уповноважений із захисту державної мови є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та із зазначенням свого найменування, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України.

4. Уповноважений із захисту державної мови щороку готує і не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Кабінетові Міністрів України та представляє громадськості річний публічний звіт про свою діяльність і про стан дотримання Закону про державну мову разом з останніми висновками та рекомендаціями Рахункової палати, наданими за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) діяльності Уповноваженого із захисту державної мови, та інформацією про стан виконання відповідних рекомендацій. Одночасно з поданням річного звіту Уповноважений із захисту державної мови розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Служба мовних інспекторів Уповноваженого із захисту державної мови

1. З метою забезпечення належного контролю за дотриманням стандартів державної мови, застосуванням української мови як державної при Уповноваженому із захисту державної мови діє відповідна компетентна служба у складі 27 мовних інспекторів.

2. Мовних інспекторів добирає на конкурсних засадах і призначає на посаду Уповноважений із захисту державної мови.

3. Кандидатом на посаду мовного інспектора може бути громадянин України віком не менше ніж 30 років на день подання документів, який здобув вищу освіту або науковий ступінь в галузі філології за однією із спеціальностей: українська мова, загальне мовознавство, перекладознавство або науковий ступінь у галузі права.

Захист прав громадян України щодо застосування державної мови в усіх сферах суспільного життя

1. Кожен може звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою про порушення права на отримання державною мовою інформації і послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

2. Особа може оскаржити до Уповноваженого із захисту державної мови рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарювання державної і комунальної форм власності, їхніх посадових і службових осіб та працівників, якщо:

1) нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування був прийнятий та оприлюднений мовою іншою, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону, або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено такий акт, не відповідає стандартам української мови;

2) у судовому процесі застосовувалася мова інша, ніж державна, крім випадків, визначених процесуальними кодексами;

3) рішення суду було складено мовою іншою, ніж державна, або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено таке рішення, не відповідає стандартам української мови;

4) внутрішній акт, що регулює діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарювання державної і комунальної форм власності був прийнятий мовою іншою, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону, або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено такий акт, не відповідає стандартам української мови;

5) у відповідь на свої письмові звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги чи інші письмові звернення) особа отримала документ мовою іншою, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону, або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено такий документ, не відповідає стандартам української мови;

6) посадова чи службова особа або працівник органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи та організації, іншого суб’єкта господарювання державної чи комунальної форми власності відмовилися застосувати державну мову в спілкуванні з особою, що скаржиться;

7) під час засідань, заходів чи зустрічей в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форм власності застосовувалася мова інша, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону;

8) державні та комунальні підприємства, установи й організації, інші суб’єкти господарювання державної та комунальної форм влас

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *