Функції валютного контролю експортно-імпортних операцій можуть передати фіскалам

Необхідність реформування законодавства про ЗЕД та валютне регулювання назріла давно. Основу чинного законодавства в цій сфері становлять Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII та Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. №15-93, а також більше сотні нормативних актів, розроблених 20 років тому і раніше. Згідно із законодавством існуюча система валютного контролю розрахована тільки на ту частину операцій суб’єктів ЗЕД, які передбачають розрахунки через уповноважені банки за укладеними експортними та імпортними контрактами шляхом покупки валюти на міжбанку. Але в сучасних умовах ведення бізнесу значну частку угод укладають через відомі маркетплейси (Amazon і т.п.), а розрахунки проводять з використанням міжнародних платіжних систем, наприклад, PayPal. Здійснюючи такого роду операції, суб’єкт ЗЕД фактично випадає з існуючої системи валютного контролю в Україні та знаходиться поза моніторингу фіскальної служби України.

...

В кінці минулого року Нацбанк анонсував програму реформування валютного законодавства та презентував Концепцію нового валютного регулювання.

Прийняття нових нормативних актів в сфері валютного регулювання буде відбуватися протягом найближчих декількох років, і слід очікувати кардинальних змін в законодавстві щодо експортно-імпортних операцій, що, як заявляє регулятор, спрямовані на лібералізацію контролю в ЗЕД.

Про те, які зміни можуть матися на увазі під словом «лібералізація», дивітьсякоментар Томашевської Олександри.

Тим більше дивним, якщо говорити про лібералізацію, здається таке нововведення, як передача банківських функцій валютного контролю (нагляду) фіскальним органам. Згідно ч.4 ст.12 законопроекту «Про валюту», який розроблений Нацбанком і оприлюднений для обговорення (див. текст на сайті НБУ), нагляд за дотриманням суб’єктами господарювання та фізичними особами валютного законодавства здійснює Державна фіскальна служба. Хоча агентами валютного нагляду залишатимуться банки та інші фінансові установи.

Крім того, на рівні закону встановлюється право НБУ вводити заходи захисту у вигляді обмеження строків розрахунків за експортними та імпортними операціями. Терміни повернення валютної виручки можуть бути продовжені для угод в рамках договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки технічно складних товарів і товарів спеціального призначення. Для оформлення продовження буде потрібний висновок Мінекономрозвитку.

Також на рівні закону зафіксована пеня за несвоєчасне повернення валютної виручки в розмірі 0,3% суми неповерненої виручки або недопоставленого товару за кожний день прострочення. Зараз діє аналогічна норма. Як бачимо, в цьому відношенні, ймовірно, нічого не зміниться.

На рівні закону також буде встановлена межа вивезення громадянами валютних цінностей за кордон готівкою без декларування. Йдеться про суму в 10 000 євро. Якщо сума дорівнює або більше такої межі, вона підлягає обов’язковому декларуванню. На представників юридичних осіб, які перевозять валюту від імені компаній, це обмеження не поширюється, але письмове декларування є обов’язковим.

Закон України «Про валюти», якщо його приймуть, стане основою, на якій буде базуватися нове валютне регулювання угод і розрахунків з нерезидентами в Україні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *