Как обезопасить главного бухгалтера от уголовной ответственности

Як убезпечити головного бухгалтера від кримінальної відповідальності

Як відомо, відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксації фактів здійснення господарських операцій в первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п. 4 цієї ж статті Закону, підприємство самостійно вибирає спосіб організації бухгалтерського обліку, серед яких:

– введення в штат підприємства посади бухгалтера або організація бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; – користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, який зареєстрований як фізична особа-підприємець; – ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською компанією; – самостійне ведення бухгалтерського обліку та подача звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Безумовно, кожен засновник підприємства або його керівник самостійно вирішує для себе, який спосіб організації бухгалтерського обліку слід обрати. При цьому найчастіше в розрахунок приймаються різні мотивації, які пов’язані з доцільністю з погляду менеджменту. Багато керівників при цьому рідко замислюються про бажане скорочення сфери відповідальності службових осіб підприємства в разі можливого залучення їх до кримінальної відповідальності.

В силу вказівки в ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», головною особою, яка в будь-якому випадку несе кримінальну відповідальність при ухиленні від сплати податків, є власник або призначений ним керівник підприємства. Власник несе відповідальність тільки в тому випадку, якщо здійснює керівництво підприємством самостійно, не призначаючи керівника підприємства, або ж якщо сам є керівником. Керівник несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітності як особа, уповноважена власником підприємства.

Тобто, керівник підприємства несе можливий ризик кримінальної відповідальності в будь-якому випадку, так як така відповідальність передбачена ст. 8 Закону.

...

Яким би то не було чином нівелювати цю відповідальність неможливо. Скажімо, нікчемними будуть вказівки в статуті або в наказі по підприємству про те, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку лежить тільки на головного бухгалтера підприємства. Такі документи заздалегідь не мають ніякої сили, тому що будуть суперечити Закону (ст.8).

Як ми знаємо, ст.212 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків. При цьому кваліфікуючою (обтяжуючою вину) ознакою даного злочину є вчинення його за попередньою змовою групою осіб. Відповідальність за це по ч.2. ст.212 КК України, вище, ніж вчинення злочину однією особою.

При цьому групою осіб можуть бути визнані, скажімо, директор і головний бухгалтер спільно. Таким чином, директору підприємства має бути вигідно, щоб головний бухгалтер не міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності разом з директором. Але яким чином це можливо здійснити?

Відповідно до ст.212 КК України, до відповідальності по даній статті можуть бути притягнуті службові особи підприємства, тобто такі особи, які перебувають у штаті підприємства і володіють певними посадовими повноваженнями з організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.10.2004 року, №15, «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів»,

«Суб’єктами злочину, який кваліфікується як “ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”, зокрема, можуть бути:

1) службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, на яких покладені обов’язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів (керівники; особи, котрі виконують їхні обов’язки; інші службові особи, яким у встановленому законом порядку надане право підпису фінансових документів);

2) особи, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

3) будь-які особи, котрі зобов’язані утримувати та/або сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі, що входять у систему оподаткування і введені в установленому законом порядку, в тому числі податкові агенти–фізичні особи та службові особи податкових агентів–юридичних осіб при несплаті ними податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, суб’єктами злочину можуть бути тільки службові особи підприємства, в посадові обов’язки яких входять обов’язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, звітів, балансів, розрахунків тощо.

Виходячи з цього, головний бухгалтер, якщо він виконує зазначені функції на підприємстві, і такі функції зафіксовані в його посадовій інструкції або наказі про облікову політику на підприємстві, буде суб’єктом даного злочину.

Деякі фахівці в якості виходу з такої ситуації бачать підписання такої посадової інструкції, в якій не будуть зафіксовані функції головного бухгалтера як службової особи. Тобто, будуть відсутні такі функції, як підписання податкових декларацій, звітів, платіжних доручень. Тоді така особа не буде суб’єктом злочину. Така постановка питання цілком можлива. Проте, як показує практика, слідчі податкової міліції все одно розглядають головного бухгалтера як особу, відповідальну за організацію бухгалтерського обліку. І довести зворотне потрібно вже суду.

Бачиться, що набагато більш дієвим способом позбавити головного бухгалтера від кримінальної відповідальності було б вивести його за штат підприємства.

Як вже говорилося, підприємство має право сама вибирати способи організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Скажімо, підприємство – платник податків вирішить перетворити свою бухгалтерію в незалежну аудиторську компанію. При цьому головний бухгалтер підприємства буде її директором, а бухгалтера – її співробітниками. Така аудиторська компанія ніякого формального відношення до компанії-платнику податків мати не буде, хоча може розташовуватися з нею навіть в одній будівлі.

В такому випадку притягнути до відповідальності ні директора, ні працівників аудиторської компанії не вдасться, так як вони не будуть службовими особами підприємства-платника податків, що й було потрібно для досягнення наших цілей. При цьому платник податків досягає ще декількох супутніх цілей. Наприклад, є можливість списувати на витрати витрати на вартість послуг аудиторської компанії (що набагато вигідніше, ніж оплачувати зарплату разом з усіма податками та соціальними зборами). У директора підприємства-платника податків з’являється також можливість впливу на ефективність роботи такої аудиторської компанії. Наприклад, якщо в договорі про бухгалтерський обслуговуванні написати про відповідальність такої компанії за неналежне виконання нею своїх договірних зобов’язань. Так, головний бухгалтер несе матеріальну відповідальність тільки в межах своєї зарплати, в той час як підприємство несе цивільно – правову відповідальність в повному обсязі або в розмірах, встановлених договором.

Можна вважати, така схема ведення бухгалтерського обліку вигідна і корисна як головному бухгалтеру, так і керівнику підприємства-платника податків, тому останні повинні звернути свою увагу на ті, можливості, які вона надає.

   Игорь Сичеславский,
Адвокат, директор ООО «Юридическое бюро Сичеславского»,
067 847-98-92
sicheslav@mail.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *