Какие особенности расторжения трудового договора с сезонными и временными работниками?

Які особливості розірвання трудового договору із сезонними і тимчасовими працівниками?

Відповідь: Найчастіше трудовий договір із сезонними і тимчасовими працівниками припиняється на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням терміну дії такого договору, при цьому днем звільнення вважається останній день роботи.

І для сезонних, і для тимчасових працівників трудовий договір уважається продовженим на невизначений термін у тому випадку, якщо по закінченню терміну дії трудового договору працівник продовжував працювати і жодна зі сторін не захотіла припинення трудових відносин. Тому роботодавцеві необхідно видати наказ про звільнення від дня закінчення договору, це і буде вважатися заявою роботодавця про намір припинити трудові відносини.

...

Для розірвання трудового договору з ініціативи працівника він може подати відповідну заяву за три дні до бажаної дати звільнення (а не за два тижні, як це передбачено для постійних працівників).

З ініціативи роботодавця, крім підстав, передбачених ст. 40 і ст. 41 КЗпП, додатково трудовий договір із сезонними і тимчасовими працівниками може бути розірвано у таких випадках:

а) припинення робіт на підприємстві, в установі, організації на строк більше двох тижнів із причин виробничого характеру або скорочення робіт у них;

б) неявки на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності. Разом із тим, якщо тимчасовий або сезонний працівник утратив працездатність унаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, за ним зберігається місце роботи до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не довше ніж до закінчення терміну дії трудового договору.

Додатковою підставою для розірвання трудового договору з тимчасовими працівниками з ініціативи роботодавця є невиконання працівником без поважних причин покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку обов’язків.

Трудовий договір із тимчасовими працівниками вважається продовженим на невизначений термін у випадку, коли звільненого працівника знову прийнято на роботу на те саме підприємство після перерви, яка не перевищує одного тижня. При цьому строк його роботи до і після перерви повинен перевищувати два (чотири – для працівників, які заміщають тимчасово відсутніх співробітників) місяці. У такому випадку працівник не вважається тимчасовим і на нього не поширюються особливі умови, передбачені для тимчасових працівників, від дня першого укладання трудового договору.

Також трудовий договір може бути розірвано і з інших причин, перелік яких установлено ст. 36 КЗпП. Зокрема, це може бути угода сторін, призов або вступ на військову службу, вимога профспілки тощо.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *