Коригування фінансового результату при використанні резервів під час відступлення права вимоги за кредитами

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту  14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Підпунктом 139.3.1 пункту 139.3 статті 139 ПКУ визначено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 ПКУ.

Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 ПКУ (підпункт 139.3.2 пункту 139.3 статті 139 ПКУ).

...

Згідно з 139.3.3 пунктом 139.3 статті 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду над лімітом, який визначається як менша з двох величин:

а) 20 відсотків (з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року – 30 відсотків, з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року – 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період;

б) величина кредитного ризику за активами, визначена на кінець звітного (податкового) періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

2) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.

Бухгалтерський облік операцій з відступлення права вимоги за кредитами в банках здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 481 (далі – Інструкція № 481).

Згідно з пунктом  2.4 глави 2 розділу VII Інструкції № 481 продаж, відступлення прав вимоги або погашення кредитів, за якими визнано зменшення корисності, у бухгалтерському обліку банку відображається як припинення визнання таких кредитів.

Списання безнадійної та прощення заборгованості в бухгалтерському обліку банку відображається за рахунок спеціального резерву за критеріями, передбаченими внутрішньобанківським положенням (пункт 2.1 глава 2 розділу  VII Інструкції № 481).

З урахуванням зазначеного, використання резерву, сформованого за активом – кредитним портфелем, у зв’язку із припиненням визнання такого активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності при відчуженні цього кредитного портфелю шляхом переуступки права вимоги, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Разом з цим використання резерву, сформованого за активом – кредитним портфелем, у зв’язку із припиненням визнання такого активу при списанні такого активу як безнадійного згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, але який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *