Оплата лікарняних і декретних: обмеження максимальної величини й алгоритм розрахунку

(коментар до листа Мінсоцполітики від 07.04.2016 р.№ 101/18/99-16)

Суть питання: Як розрахувати суму декретних, у разі якщо страховий стаж менше 6-ти місяців протягом останніх 12-ти місяців перед настанням страхових виплат? Який алгоритм розрахунку розміру лікарняних, якщо в розрахунковому періоді є час, невідпрацьований із поважних причин?

Позиція Мінсоцполітики. Якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, середню зарплату визначають для розрахунку допомоги по вагітності та пологах виходячи з нарахованої зарплати, із якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінзарплати й не менше за розмір мінзарплати, установлений законом у місяці настання страхового випадку (абз. 3 п. 29 Порядку середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, далі ― Порядок № 1266).

Мінсоцполітики пропонує допомогу по вагітності та пологах нараховувати в такій послідовності:

  • розрахувати середньоденну зарплату виходячи з фактичних виплат, із яких сплачуються страхові внески;
  • обчислити суми середньоденної максимальної та мінімальної виплат;
  • порівняти суму фактичної денної виплати з мінімальною та максимальною середньоденними виплатами (розрахованими, відповідно, з однократного та двократного розміру мінзарплати).
...

Якщо сума фактичної денної виплати більша за мінімальну середньоденну виплату, але не перевищує максимальної величини (обчисленої з двократного розміру мінзарплати), виплату допомоги здійснюють виходячи з  фактичної суми денної виплати. А в разі якщо фактична денна виплата перевищує максимальну величину, то суму допомоги розраховують виходячи з максимального розміру. При цьому Мінсоцполітики щодо алгоритму розрахунку відсилає до п. 8 р. ІІІ Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022 (далі ― Приклади).

Однак у місяцях, у яких кількість календарних днів становить 31 к.дн., суму допомоги по вагітності та пологах іще раз обмежують двократним розміром мінзарплати в розрахунку на місяць  і, відповідно, зменшують загальну суму страхових виплат.

Також Мінсоцполітики пояснило, як застосовувати алгоритм розрахунку середньої зарплати, якщо в розрахунковому періоді було донарахування чи сторнування зарплати у зв’язку з уточненням відпрацьованого часу чи виявленням помилок. Порядок розрахунку для такого випадку наведено в п. 6 Прикладів. З огляду на цей приклад, під час обчислення середньої зарплати для розрахунку страхових виплат включають лише заробіток, із якого в розрахунковому періоді сплачено єдиний внесок, і ділять його на календарні дні перебування в трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин.

Підсумовуючи, Мінсоцполітики зазначило, що  Приклади затверджені на виконання п. 34Порядку № 1266 із метою надання практичної допомоги органам соцстраху та роботодавцям. Тому вони не підлягають держреєстрації в Мін’юсті.

Коментар редакції. Щодо застосування обмеження мінімального розміру допомоги по вагітності та пологах, слід звернути увагу ще на такі моменти:

  • у місяцях, у яких кількість календарних днів становить 30 і менше, розмір декретних у розрахунку на місяць доведеться дотягувати до розміру мінзарплати (із 1 травня 2016 року ― 1450 грн);
  • якщо кількість календарних днів у відповідному місяці становить 31 к.дн., то сума декретних буде трохи більша за двократний розмір мінзарплати, але в цьому разі немає законодавчих підстав урізати суму декретних.  Як бачимо, Мінсоцполітики теж не згадує про це в коментованому листі.

Зауважимо: у п. 4 р. ІІІ Прикладів наведено, як застосовувати максимальне обмеження розміру заробітку та максимальний розмір середньоденної зарплати. У цьому пункті також указано, що при виконанні вимог абз. 23 п. 29 Порядку № 1266 у частині визначення суми страхової виплати в розрахунку на місяць застосовується аналогічний алгоритм обмеження.

Стосовно врахування до заробітку сторнованих і донарахованих сум зарплати, у т.ч. у зв’язку з оплатою лікарняного за минулий місяць, чітке й лаконічне роз’яснення було надане в листі Фонду соцстраху від 14.05.2015 р. № 5.2-32-846. Там сказано: у разі донарахування зарплати в розрахунковому періоді під час обчислення середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах ураховують зарплату в розмірі, у якому вона була донарахована та на яку було нараховано єдиний внесок, ― у місяці її донарахування, а в разі сторнування зарплати включають нараховану зарплату за мінусом сторнованої зарплати ― у місяці її сторнування.

Отже, сторновану суму враховують у загальній сумі зарплати в місяці її сторнування з мінусом, що  підтверджує також приклад із п. 6 р. ІІІ Прикладів. При цьому якщо сторнування зарплати проводять у зв’язку з наданням листка непрацездатності за минулий місяць, то дні хвороби виключають із місяця розрахункового періоду, на який припали дні непрацездатності.

Ольга СМОЛІНА,

бухгалтер-експерт

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *