Оплата валютною корпоративною карткою участі в конференції за кордоном

Чи можна підприємству оплачувати корпоративною валютною картою участь в конференції (форумі, семінарі) за кордоном? Чи потрібні для цього документи, що підтверджують участь? Чи можна включити до витрат суми оплати вартості ТМЦ, придбаних у відрядженні?

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства встановлені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р № 15-93 (далі – Декрет № 15-93). Статтею 7 цього Декрету передбачено, що всі розрахунки між суб’єктами господарювання – резидентами і нерезидентами здійснюються тільки через уповноважені банки в порядку, встановленому Національним банком України.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р № 959-ХІІ (далі – Закон № 959) встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що суб’єкту господарювання для проведення розрахунків з нерезидентом за товари, роботи, послуги необхідно укласти письмовий договір, оформити інвойс, купити валюту на міжбанківському валютному ринку і сплатити суму в іноземній валюті через поточний валютний рахунок з дотриманням процедури валютного контролю.

...

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р № 2346-ІІІ електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, що надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю засобах і ініціювати їх переклад . Особливості відкриття та використання рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, визначені п. 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 р № 492 ( далі – Інструкція № 492).

Підпункт 8.3 Інструкції № 492 встановлює, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи – підприємця не можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу для отримання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україні та інвестицій резидентів за її межі. Кошти з поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи та фізичної особи – підприємця можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу виключно для:

– Отримання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;
   
– Здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, пов’язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням

повітряних, морських, транспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух.

До витрат на відрядження відносяться (пп. 170.9.1 Податкового кодексу України):
   
– Витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

– Витрати на оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також включені до таких рахунків витрати на харчування або побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень;
   
– Витрати на оплату телефонних розмов;

– Витрати на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.

Отже, суб’єктам господарювання для здійснення розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами використовувати корпоративні платіжні картки забороняється. Також забороняється придбання ТМЦ з використанням корпоративних карток, за винятком витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням за межами України повітряних, морських і автотранспортних засобів. Це можуть бути витрати на паливо, ремонти і т. п.

Відповідальність за проведення розрахунків з нерезидентом з використанням електронних платіжних засобів (корпоративних карт) передбачена ст. 16 Декрету № 15-93. За порушення резидентами порядку розрахунків встановлено штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, які використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

З огляду на вищевикладене, суб’єкту господарської діяльності забороняється оплачувати корпоративною карткою, номінованим в іноземній валюті, участь в конференції (форумі, семінарі) за кордоном. Також заборонена оплата корпоративною карткою вартості ТМЦ у відрядженні, за винятком витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням за межами України повітряних, морських і автотранспортних засобів. Такі суми можуть включатися до складу витрат при наявності документів, що підтверджують їх зв’язок з господарською діяльністю підприємства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *