Повернули аванс неплатнику ПДВ: Як списати Дт субрахунку 643

Наше підприємство (платник ПДВ) у жовтні 2014 року отримало аванс за товар від неплатника ПДВ. Відповідно, за правилом першої події ми нарахували податкові зобов ‘язання з ПДВ. Однак через певні обставини поставити товар нам не вдалося, тому передоплату в грудні 2014 року довелося повернути. Знаючи упереджену позицію контролерів щодо таких ситуацій, ми вирішили не ризикувати й не коригувати раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ. Відповідно, у дебеті субрахунку 643 у нас зависла сума ПДВ.

Підкажіть, будь ласка, куди списати Дт субрахунку 643, який завис після повернення авансу неплатнику ПДВ?

ВІДПОВІДЬ: При поверненні авансу, вважаємо, суму ПДВ, яка зависла на субрахунку 643 “Податкові зобов’язання”, вам необхідно було списати до інших операційних витрат (Дт 949 ” Інші витрати операційної діяльності ” Кт 643). Розглянемо вашу ситуацію всебічно.

...

Загальне правило стверджує: ПДВшник, який одержав аванс за товари (послуги), зобов’язаний за правилом першої події збільшити податкові зобов’язання з ПДВ й оформити податкову накладну (п.п. 187.1, 201.4 Податкового кодексу України). У системі координат бухобліку нарахування ПДВшних зобов’язань у такому разі супроводжують записом: Дт 643 Кт 641 ” Розрахунки за податками”. Про це, до речі, чорним по білому написано в п. 1.2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Мінфіну України від 01.07.1997 р. № 141 (далі — Інструкція з бухобліку ПДВ).

Якщо із часом з’ясовується, що аванс покупцю — неплатнику ПДВ потрібно повернути (скажімо, через відсутність потрібного асортименту), то, звісно, постає питання щодо долі раніше відображеного ПДВ.

Донедавна контролери справді були проти коригування в такому разі податкових зобов’язань. Свідченням цього виступає їхня вже не чинна консультація в категорії 101.19 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому, побоюючись претензій із боку контролерів, деякі ПДВшники справді відмовлялися від коригування зобов’язань при поверненні авансу неплатнику ПДВ (особливо коли ціна питання не така вже й висока). Адже шкурка вичинки не варта.

Відповідно утакому разі в підприємства й зависає ПДВ за Дт субрахунку 643. Але не може ж він там значитися вічно?! Зрозуміло, його потрібно списати. Ось тільки куди? На жаль, Інструкція з бухобліку ПДВ не роз’яснює цього моменту. Та воно й не дивно, адже не можна передбачити ПДВшні кореспонденції на всі випадки життя. Тому давайте міркувати логічно.

В обговорюваному випадку виходить, що в сухому залишку ПДВ, відображений при отриманні авансу від неплатника цього податку, підприємство, по суті, заплатило зі своєї кишені. Але насправді в такому випадку сплачувати ПДВ воно не повинно — постачання товарів (послуг) немає!

На це, до речі, вказують і численні судові рішення (див., наприклад, постанову Окружного адмінсу- ду м. Києва від 20.03.14 р. у справі № 826/2596/14, постанову Харківського апеляційного адмінсуду від 01.07.14 р. у справі № 820/5615/14). Утім, якщо ви вже так вирішили, нехай так і буде. Однак це призводить до того, що ваше підприємство зазнало справжнісіньких витрат.Тож у звітному періоді, у якому повернено кошти екс-покупцю, вашому підприємству доцільно було б субрахунок 643 закрити на бухзатрати періоду. Які це будуть затрати? На наш погляд, найоптимальніше використовувати субрахунок 949. Тобто вам треба булозробити запис: Дт 949 Кт 643.

А оскільки ви вчасно не закрили субрахунку 643, тепер таку неточність доведеться виправляти шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок року, адже йдеться про помилку минулих періодів (п. 4 П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”).Тобто наразі списання ПДВ необхідно показати за дебетом рахунку 44 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” та кредитом субрахунку 643. У Звіті про власний капітал за формою № 4 така операція засвітиться на перетині рядка 4010 та графи 7.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *