Процедура оскарження публічних закупівель

Зважаючи на велику цікавість до процедури оскарження надпорогових закупівель ми звернулись до Світлани Панаіотіді, Державного Уповноваженого Антимонопольного комітету України з проханням відповісти на найбільш наболілі питання. 

Я дуже рада мати можливість відповісти на запитання та створити в майбутньому площадку для висвітлення проблемних питань оскарження процедур публічних закупівель.

Хто може оскаржити тендер в АМКУ?

Тендери до АМКУ можуть оскаржуватись суб’єктами (фізичними чи юридичними особами) з метою захисту своїх прав та  інтересів, які охороняються законом, з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, внаслідок яких порушені права чи законні інтереси таких осіб.

Простіше говорячи, оскаржувати тендер можуть тільки потенційні учасники – щодо тендерної документації, маючи намір прийняти участь у тендері та ознайомлюючись із тендерною документацією, яка саме для можливості її оскаржити знаходиться в публічному доступі для будь-якого суб’єкта; чи безпосередні учасники тендеру – щодо результатів тендерів.

На що треба звернути увагу при завантаженні скарги?

На мою думку необхідно та важливо, в першу чергу, звернути увагу на частину першу статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон). Адже саме ця частина містить порядок оформлення скарги та її зміст, що впливає на ту інформацію, яку потрібно завантажувати.

В першу чергу, це створення самої скарги у відповідності до наведеної вище статті та створення реєстраційної картки, яка стає відправною точкою для початку оскарження тендерів.

Власне, не меншу увагу необхідно звернути на необхідність внесення плати за подання скарги та підвантаження до скарги документа, який би підтверджував зарахування оплати коштів до бюджету.

Я неодноразово наголошувала, в тому числі в своїх блогах, про те, що найпоширенішою помилкою під час оскарження публічних закупівель зараз є відсутність оплати за розгляд скарг. Чомусь потенційні учасники та учасники тендерів зробили висновок, що реформа державних закупівель – це безоплатність оскарження. Це не так. Розмір плати залишається таким самим, як і був.

У відповідності до Постанови Кабінету міністрів України від 23 березня 2016 року № 291 «Про встановлення розміру плати за подання скарги», плата справляється в таких розмірах:

5 тис. гривень – у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг;

15 тис. гривень – у разі оскарження процедури закупівлі робіт.

...

Я також хочу нагадати, що плата вноситься до Державного бюджету Україні, а не на рахунок АМКУ і не до адміністративної колегії АМКУ.

Наступна річ, на яку потрібно дуже уважно звертати увагу, та яка іноді є вирішальною під час прийняття скарг до розгляду, точніше залишення скарги без розгляду – це дотримання строків подання скарги.

Для цього потрібно ознайомитись із частиною другою статті 18 Закону та бути уважними в обчисленні.

Типові помилки при складання скарги?

Найдивніша помилка при складанні скарг – це, власне, некоректна подача скарги. Дуже часто суб’єкти господарювання, не розуміючи різниці між подачею скарги та зверненням до замовника за роз’ясненнями та/або усуненнями порушень, заповнюють поля саме для створення реєстраційної картки оскарження.

До чого це призводить?

Величезну кількість «псевдо» скарг, на які Колегія має реагувати у відповідності до Закону, а саме: залишаючи такі “скарги” без розгляду у зв’язку із їх невідповідністю вимогам Закону.

Тому дуже важливо розуміти: якщо ви бажаєте звернутись до Замовника за роз’ясненням – не пишіть в розділі скарг. А маючи на меті подачу скарги, потрібно керуватись вимогами до форми, змісту, порядку та строків подачі скарги, робіть це у відповідності до вимог ст. 18 Закону.

Для скаржника це найважливіша стаття Закону, яку кожен має вивчити та керуватись нею. Це не означає зовсім, що решту Закону не потрібно читати та знати, але задля можливості захисту порушених прав учасника – ця стаття дає вичерпні відповіді як це зробити.

Ще раз звертаю Вашу увагу: якщо ви хочете звернутись до замовника, не пишіть в розділі скарг, а звертайтесь за роз’ясненнями,  як це визначає Закон. Звернення за роз’ясненнями може усунути необхідність подачі скарги, оскільки відповідь замовника може (не обов’язково, безумовно) зняти питання, які турбують потенційного учасника. Розділ скарг – це, так би мовити, остання інстанція на доскаржневому вирішенні питання.

Ще одна помилка, що є справді найпоширенішою на сьогодні, незважаючи на велику роз’яснювальну роботу, яку проводить МЕРТ, та яку проводять члени адміністративної колегії за власної ініціативи, в тому числі у своїх блогах, це відсутність плати за розгляд скарги.

Інша дуже й дуже суттєве «помилка» – це порушення строків подачі скарги, які визначені, як я зазначала вище, частиною другою статті 18 Закону.

На що зазвичай скаржаться учасники публічних тендерів?

Особливої різниці стосовно того, на що скаржаться в державних та публічних закупівлях, немає, окрім того, що публічні закупівлі відкриті, доступні для ознайомлення для всіх учасників та мають інші строки.

Зазвичай, потенційні учасники, які мають намір прийняти участь у тендері, скаржаться на дискримінаційні вимоги в тендерній документації, коли документація прописується, як ми звикли говорити «під одного виробника». Оскарження щодо результатів торгів також принципово не відрізняється – оскарження відхилення пропозиції учасника, оскарження вибору переможця, прохання відмінити торги тощо.

Як довго розглядається скарга в АМКУ?

Строк розгляду скарг становить відповідно до вимог статті 18 Закону 15 (п’ятнадцять) робочих днів. Саме протягом такого строку Колегія розглядає скарги.

Є особливість для окремих процедур, які проводяться у відповідності до вимог Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”: за цими процедурами строк розгляду скарги становить 3 (три) робочі дні з дати надання замовником витребуваних органом оскарження документів, необхідних для розгляду скарги, але не більш, ніж 10 (десять) робочих днів з дати початку розгляду скарги.

Чи може скаржник бути присутнім на розгляді скарги?

Безумовно, це право скаржника, передбачене Законом, власне, так само, як і право Замовника також бути присутнім на засіданні Колегії. Це не є обов’язком для Сторін.

Більш того, обом сторонам надається право у засіданні довести обґрунтованість своїх позицій, сторонам забезпечується, так би мовити, змагальний процес, і на мою думку, це те, чим сторони мають користуватись, оскільки під час засідань можуть бути надані документи та пояснення, які можуть або спростовувати або підтвердити якісь твердження. І це насправді дуже допомагає Колегії в розгляді скарг, оскільки дає можливість задати питання у випадку, коли щось потребує роз’яснення та/чи уточнення.

Єдине, що Законом для сторін передбачене право приймати участь у засіданнях шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу, однак, нажаль, Колегія на зараз не володіє ані матеріальною, ані фінансовою, ані технічною можливістю забезпечити розгляд скарг у режимі “online”, тому поки що розглядаємо скарги в звичному режимі “особиста присутність”. Сподіваюсь, що ми матимемо можливість йти в ногу з технічним прогресом.

Який процент задоволених скарг?

Процент задоволених скаргу сфері публічних закупівель за час дії Закону становить близька 65 %.

Чи може АМКУ примусити замовника вибрати того чи іншого учасника тендера?

Одне з моїх улюблених запитань, яке неодноразово піднімалось в засобах масової інформації та на якому багато хто спекулює, прикриваючи власні порушення або порушення своїх «підопічних».

Не існує жодного рішення Колегії та жодна норма закону не дозволяє Колегії зобов’язувати Замовників укладати із кимось договір. Це навіть не перебільшення, це саме те, чого немає.

Колегія може встановити наявність порушень під час неправомірного відхилення учасника, неправомірного визначення переможця, але це не означає, що Колегія, як орган оскарження за Законом, змушує когось акцептувати, з кимось укладати договори.

Колегія може зобов’язувати скасувати попереднє незаконне рішення, яке виніс Замовник, але подальші дії Замовника: чи-то проводити повторну оцінку, повторно виявляючи порушення у певних учасників, чи-то, виявляючи порушення, які неможливо усунути, відміняти такі торги, це вже залежить тільки та виключно від замовника. Відповідальність за завершення процедури закупівлі у відповідності до вимог Закону лежить на Замовнику.

Чи може АМКУ виходити в своїх рішеннях за межі змісту скарги?

Відповідно до норм Закону Колегія розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *