Різні страхові випадки, реорганізація, відсутність даних про 6-місячний стаж: як обчислювати лікарняні

(лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924)

Суть питання

Як оплачувати тимчасову непрацездатність, якщо в останній день видано листок непрацездатності за іншим захворюванням?

Чи враховувати в розрахунковий період час роботи працівника до реорганізації підприємства?

Чи застосовувати обмеження лікарняних, якщо новоприйнятий працівник не надав відомості про наявність 6-місячного страхового стажу?

Позиція Фонду

1. Страховий випадок за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності — це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матзабезпечення (абз. 3 п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі ― Закон про соцстрах).

Водночас випадок тимчасової непрацездатності — це тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми й підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному чи декількох закладах охорони здоров’я до відновлення працездатності. Останнє підтверджується закриттям листка непрацездатності із зазначенням дати, коли застрахована особа має приступити до роботи, у реквізиті «стати до роботи» (абз. 5 п. 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого МОЗ від 09.04.2008 р. № 189, далі ― Положення № 189).

У разі якщо особа стала непрацездатною по причині того самого захворювання, травми до виходу на роботу чи відпрацювала неповний робочий день (після виходу на роботу), випадок тимчасової непрацездатності не переривається. А при виникненні іншого захворювання, травми, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

Отже, якщо в останній день тимчасової непрацездатності відкрито інший листок непрацездатності за новим захворюванням:

  • це вже інший страховий випадок, не пов’язаний із першим захворюванням:
  • за один і той же період тимчасової непрацездатності (день) не може надаватися двічі матзабезпечення;
  • останній день непрацездатності за першим лікарняним (перший страховий випадок) не оплачують, за другим лікарняним (другий страховий випадок) лікарняні виплачують із першого дня хвороби та перші 5 днів непрацедатності оплачують за рахунок роботодавця.

2. У разі реорганізації підприємства під час визначення розрахункового періоду враховується час, протягом якого застрахована особа перебувала в трудових відносинах із роботодавцем за останнім основним місцем роботи. А період перебування в трудових відносинах працівника розпочинається з дня укладення трудового договору.

...

Якщо після проведення реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) підприємства дія трудового договору з працівником не переривається, то до розрахункового періоду включають і місяці перебування в трудових відносинах до реорганізації.

3. Якщо протягом останніх 12-ти місяців перед страховим випадком немає 6-місячного страхового стажу, то необхідно застосувати обмеження, передбачене ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрах. Для лікарняних із розрахунку на місяць ― не більше розміру мінзарплати, установленої на день настання страхового випадку, а для декретних ― не більше двократного розміру мінзарплати.

Під час застосування такого обмеження не має значення, який загальний страховий стаж у застрахованої особи. Тому питання про застосування цього обмеження виникає, якщо захворів працівник, якого нещодавно прийняли на роботу й за час роботи на цьому підприємстві він іще не набув 6-місячного страхового стажу.

Якщо працівник відмовився надавати інформацію про страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку, то застосовується обмеження розміру лікарняних. Але якщо він пізніше все-таки надасть такі відомості, то можна зробити перерахунок лікарняних, донарахувавши належні суми.

Коментар редакції

Фонд соцстраху роз’яснив актуальні питання щодо нарахування лікарняних у різних життєвих ситуаціях. Із ними важко не погодитися, але все ж деякі моменти варто розтлумачити.

По-перше, питання щодо визначення страхового випадку виникають доволі часто. Адже від того, листок непрацездатності видано за попереднім страховим випадком чи за новим, залежить, за чий рахунок оплачувати лікарняний: за рахунок Фонду соцстраху чи за рахунок роботодавця, а також якими будуть розрахунковий період, середня зарплата й денна виплата?

Приклад 1

Працівник приніс 3 листки непрацездатності. У перших двох указано «продовжує хворіти», а в останньому — «стати до роботи». Початок хвороби ― 11.07.2016 р., закінчення ― 07.10.2016 р., стати до роботи ― 08.10.2016 р.

У такому випадку це один страховий випадок. Розрахунковим періодом для оплати всіх листків непрацездатності буде липень 2015 року – червень 2016 року, розмір середньої зарплати й денної виплати для оплати всіх листків непрацездатності буде однаковий.

Перші 5 днів непрацездатності, із 11 по 15 липня 2016 року, оплачуються за рахунок роботодавця, решта днів, із 16 липня по 07 жовтня ― за рахунок Фонду.

Приклад 2

Працівник хворів із 28 вересня по 6 жовтня (гостре респіраторне захворювання), а після закриття лікарняного 06.10.2016 р. його госпіталізували із серцевим нападом. Листок непрацездатності видано з 06.10.2016 р. по 31.10.2016 р.

У такому випадку 06.10.2016 р. є початком нового страхового випадку, і цей день оплачують лише за другим листком непрацездатності, а за першим — ні.

Для першого лікарняного з 28 вересня по 6 жовтня 2016 року розрахунковим періодом буде вересень 2015 року – серпень 2016 року, за рахунок роботодавця оплачуються перші 5 днів непрацездатності (із 28 вересня по 02 жовтня), а за рахунок Фонду ― 3 дні непрацездатності (із 03 по 05 жовтня).

Для другого лікарняного з 6 по 31 жовтня 2016 року розрахунковим періодом буде жовтень 2015 року – вересень 2016 року, відповідно, й розміри середньої зарплати й денної виплати будуть іншими, ніж для першого лікарняного. За рахунок роботодавця оплачуються перші 5 днів непрацездатності (із 06 по 10 жовтня), а за рахунок Фонду ― 21 день непрацездатності (із 11 по 31 жовтня).

По-друге, якщо відбувається реорганізація підприємства, то дія трудового договору може подовжуватися чи припинятися, і саме від цього залежить, як визначати розрахунковий період після проведення реорганізації.

Приклад 3

Унаслідок реорганізації підприємства змінилася його структура, працівників із 3 жовтня 2016 року перевели на інші посади, але дія трудових договорів не прининялася. Працівник приніс листок непрацездатності 21.10.2016 р.

Оскільки працівник не змінював останнє місце роботи, а змінилися лише її умови, то розрахунковим періодом буде жовтень 2015 року – вересень 2016 року. Тобто місяці роботи до реорганізації теж включаються до розрахункового періоду.

Приклад 4

Унаслідок реорганізації (шляхом поділу) працівника звільнили з попереднього місця роботи на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП, а з 05.10.2016 р. прийняли на роботу на новоутворене підприємство. Працівник приніс листок непрацездатності 21.10.2016 р.

Оскільки мало місце припинення трудового договору, то в цьому випадку за останнім місцем роботи застрахована особа відпрацювала менше календарного місяця. Тому розрахунковим періодом буде період із 5 по 20 жовтня 2016 року, а середню зарплату визначають виходячи з виплат за цей період.

По-третє, роботодавець зобов’язаний застосувати обмеження лікарняних розміром мінзарплати, але відомості про страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку він може отримати у ПФУ лише за період роботи працівника на цьому підприємстві (п. 4 р. ІІІ Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1).

Якщо ж працівника нещодавно прийняли на роботу, і він захворів, то саме він має надати форму ОК-7 із відомостями про страховий стаж за попереднім місцем роботи. У разі коли він не надасть таких відомостей, роботодавець вимушений буде застосовувати обмеження суми лікарняних на місяць розміром мінзарплати. Виходить, що працівник, відмовляючись надавати таку інформацію, сам себе покарає.

Однак якщо навіть працівник пізніше все ж надасть форму ОК-7, можна буде донарахувати лікарняні залежно від страхового стажу й запросити у Фонду додаткове фінансування на виплату донарахованої суми. Як це зробити, Фонд соцстраху роз’яснив у листі від 22.08.2013 р.№ 04-29-2268.

Світлана ЛІСТРОВА,

бухгалтер-експерт

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *