Урахування одноразових виплат при обчисленні лікарняних і декретних

(коментар до листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380)

Із  4 липня 2015 року Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі ― Порядок № 1266), викладено в новій редакції постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 439.

Нова редакція не передбачає пропорційного врахування одноразових виплат під час обчислення середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних.

У коментованому листі Фонд соцстраху роз’яснив: якщо в місяці розрахункового періоду застрахована особа:

  • частину місяця хворіла, то заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру, нараховані й виплачені в такому місяці, включають при обчисленні середньої заробітної плати в повному обсязі;
  • не відпрацювала повний місяць (із першого до першого числа) із поважної причини, такий місяць виключають із розрахункового періоду, а заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру, нараховані й виплачені в такому місяці, не включаються при обчисленні середньої зарплати.

Поважними причинами п. 3 Порядку № 1266 називає періоди:

  • тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку (за медичним висновком);
  • відпустки без збереження заробітної плати.

До відпусток без збереження заробітної плати належать відпустки:

...
  • передбачені  ст.ст. 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96;
  • визначені  п. 66 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VIIІ і п. 9 «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VII, які дають  право керівникам державних органів надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений ними строк (див. лист Мінсоцполітики від 14.09.2015 р. № 520/18/99-15).

Розгляньмо дві ситуації, які демонструють порядок урахування одноразових виплат при розрахунку середньої зарплати для нарахування лікарняних і декретних.

Ситуація 1

Працівнику в жовтні 2015 року нарахували одноразову премію до Дня захисника України в сумі 2500 грн. Протягом жовтня працівник перебував на лікарняному 13 к.дн., а решту місяця — у щорічній відпустці, за яку йому у вересні нарахували й виплатили відпускні в сумі 2000 грн. У листопаді 2015 року він знову захворів.

Розрахунковим періодом у такому випадку буде листопад 2014 року – жовтень 2015 року. Оскільки в жовтні працівник частину місяця хворів (13 к.дн.), цей період виключають із розрахункового періоду, а період щорічної відпустки ― ні.

Отже, оскільки пропорційного врахування одноразових виплат не передбачено, то до заробітку жовтня 2015 року слід включити одноразову премію в повному розмірі (2500 грн) і відпускні за жовтень, нараховані у вересні (2000 грн).

Ситуація 2

Працівнику в жовтні 2015 році нарахували одноразову премію до Дня захисника України в сумі 2500 грн. Але працівник захворів 1 жовтня й приступив до роботи лише 2 листопада, а 26 листопада знову настав страховий випадок.

До розрахункового періоду для страхового випадку, що настав 26.11.2015 р., входить і жовтень 2015 року. Але оскільки працівник увесь місяць із 1-го до 1-го числа хворів, жовтень повністю виключають із розрахункового періоду. А отже, одноразова премія не враховується під час розрахунку середньої зарплати для нарахування лікарняних.

Також у коментованому листі Фонд соцстраху роз’яснив, що середню зарплату для оплати лікарняних і декретних визначають із розрахунку встановленої на день настання страхового випадку тарифної ставки (посадового окладу) у разі:

  • якщо застрахована особа не мала заробітку в розрахунковому періоді з поважних причин (наприклад, відпустка по догляду за дитиною до трьох або до шести років, відпустка без збереження зарплати);
  • коли страховий випадок настав у перший день роботи.

Порядок розрахунку середньої зарплати для цього випадку визначено п.п. 5 і 28 Порядку № 1266, згідно з якими тарифну ставку (посадовий оклад) потрібно розділити на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Якщо ж працівник трудиться на умовах неповної зайнятості, середню зарплату обчислюють із розрахунку частини тарифної ставки (посадового окладу).

Той же п. 28 Порядку № 1266 указує: якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок здійснюється виходячи з розміру мінзарплати (або її частини), визначеного законом на день настання страхового випадку. Однак до сих пір ані Фонд соцстраху, ані Мінсоцполітики не пояснили, які саме випадки тут малися на увазі.

Ольга СМОЛІНА,

бухгалтер-експерт

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *