Уряд розробив стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року”.

Проект розпорядження розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку з метою оприлюднення та отримання пропозицій.

Метою Стратегії є створення сприятливих умов для відкриття, ведення і зростання бізнесу та розкриття потенціалу малого і середнього підприємництва (далі – МСП).

Основні напрями реалізації Стратегії:

Ціль 1. Покращення нормативно-правового, інституційного та операційного середовища для МСП

Основою для розвитку МСП є нормативно-правова база, статистичні дані, стратегії та плани заходів, інституції, відповідальні за формування та реалізацію політики, а також ефективна міжвідомча співпраця та державно-приватний діалог. Ця стратегічна ціль охоплює також інші ключові елементи, серед яких: сприятливий бізнес-клімат, можливість оцінки впливу зміни законодавства на бізнес, простота реєстрації та закриття підприємств, отримання ліцензій та дозволів, розширення доступу МСП до державних закупівель тощо. Водночас, деякі з перерахованих елементів наразі відсутні.

Напрямами реалізації Цілі 1 є:

спрощення процедури реєстрації для нових підприємств:

Існує потреба у центрах підтримки для підприємців-початківців для надання допомоги стосовно реєстрації та консультацій на початковій стадії, а також покрокового супроводження, в тому числі за допомогою “гарячих ліній”.

спрощення процедури закриття підприємства:

закриття підприємства або припинення діяльності юридичних осіб не було спрощено і наразі триває принаймні два місяці з моменту прийняття рішення про ліквідацію, але на практиці може займати значно більше. Спрощена процедура використовується для фізичних осіб-підприємців; тобто особа має звернутися із заявою про закриття до державного реєстратора, ДФС та Пенсійного фонду.

Передбачається:

створення окремих ліквідаційних комісій для роботи із підприємствами, які припиняють свою діяльність, у державному органі реєстрації, ДФС, Пенсійному фонді та інших фондах державного соціального страхування, які б приймали рішення про закриття після перевірки фактів можливої податкової заборгованості. Після такої перевірки державний реєстраційний орган приймає рішення про закриття підприємства та  вилучення даних про нього із Єдиного державного реєстру;

спрощення процедури закриття підприємств, в тому числі щодо зменшення затрат часу, коштів, а також створення можливості для реінвестування;

забезпечення “очищення” реєстру від суб’єктів діяльності, які більше не провадять діяльність.

надання послуг бізнесу через центри надання адміністративних послуг та Єдиний держаний портал адміністративних послуг:

розширення мережі центрів надання адміністративних послуг, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, утворення віддалених робочих місць для роботи адміністраторів центрів надання адміністративних послуг;

забезпечення фінансової підтримки центрів надання адміністративних послуг;

подальша децентралізацію повноважень з надання найбільш популярних адміністративних послуг та розширення повноважень органів місцевого самоврядування.

здійснення заходів щодо подальшої модернізації, розширення функціональних можливостей Порталу та розширення переліку адміністративних послуг, що надаються в електронній формі.

спрощення процедур банкрутства та популяризація “другого шансу”:

законодавство про банкрутство (Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) в цілому відповідає міжнародній практиці. Так, директор і акціонери неплатоспроможного підприємства можуть бути притягнуті до суду, якщо відповідальність за банкрутство і тривалість кожного етапу процедури є чітко визначеними. У той же час, процедура залишається неефективною, що знаходить своє відображення в 148 місці України (за показником “Врегулювання процедури неплатоспроможності” в рейтингу ”Ведення бізнесу-2017”). Процедура банкрутства є дорогою і складною і, як правило, означає ліквідацію суб’єкта господарювання. Законодавство про “другий шанс” передбачає право фізичних осіб-підприємців розпочати підприємницьку діяльність протягом трьох років з моменту банкрутства. Проте, більшість МСП не використовують таку можливість.

Передбачається затвердження спеціальних процедур банкрутства для МСП. Більш детальний аналіз причин такої ситуації дозволить забезпечити можливість другого шансу для підприємців, які бажають знову розпочати підприємницьку діяльність.

удосконалення ліцензійної та дозвільної системи:

Існує необхідність у подальшій оптимізації кількості видів господарської діяльності, що потребують ліцензування, а також дозволів, у тому числі шляхом розширення застосування декларативного принципу. Спрощення адміністративних процедур для бізнесу та запровадження видачі дозволів в електронному вигляді.

зменшення контролюючого тиску на МСП:

перевірки суб’єктів господарювання часто підлягають критиці через їх спрямованість на виконання не попереджувальних, а каральних функцій. Про перевірку необхідно не лише повідомляти заздалегідь, але й узгоджувати її, що дозволить зменшити відповідні витрати та час суб’єктів господарювання. Тривалість перевірок також має скоротитися та не впливати на звичайну діяльність суб’єкта господарювання.

розширення доступу МСП до державних закупівель:

Контракти можуть розділятися на більш дрібні лоти, що дуже зручно для МСП. Ця додаткова можливість стає доступною для більш широкого кола підприємств. МСП потребують кращої інформованості щодо нової можливості, а також відповідної підготовки для підвищення їх потенціалу для використання можливостей державних закупівель.

перегляд трудового законодавства:

Для врахування усіх потреб МСП необхідно вдосконалити трудове законодавство (зокрема, проект Трудового кодексу (реєстраційний номер – №1658) прийнято Верховною Радою України в першому читанні наприкінці 2015 року).

 

Ціль 2. Покращення доступу МСП до фінансування 

Виконання завдань і здійснення заходів Цілі 1 забезпечуватиметься шляхом:

розширення кредитування МСП комерційними банками;

створення умов для безпеки депозитів;

використання схем гарантування кредитів (СГК);

розширення використання векселів:

МСП можуть використовувати векселі як додаткова джерело фінансування із певною гнучкістю (можливість встановлювати умови кредитування), які кращим чином відповідають потребам МСП. Підвищення поінформованості про можливості, які дає використання векселів, дозволить змінити їх негативне сприйняття у суспільстві.

розширення можливостей МСП за допомогою кредитних спілок:

Оскільки кредитні спілки надають фінансування тільки своїм членам, тому існує необхідність переглянути та поліпшити законодавчу і регуляторну базу для стимулювання ринку кредитних спілок.

зменшення інформаційної асиметрії завдяки веденню реєстру кредитних історій:

Створення спеціалізованого БКІ для корпоративних клієнтів дозволить поліпшити доступ до банківських кредитів для МСП. НБУ також створить Єдиний кредитний реєстр для подальшого вдосконалення системи і зменшення інформаційної асиметрії. БКІ можуть сприяти ефективному скороченню вимог щодо забезпечення і процентних ставок для МСП шляхом ефективного вирішення проблеми асиметрії інформації.

зменшення дефіциту фінансування для МСП шляхом використання послуг лізингу:

Попит на лізингові послуги з боку МСП може бути розширений у разі проведення заходів щодо підвищення обізнаності відносно лізингу для обладнання і залучення більш широкого спектру обладнання на умовах лізингу. Високі процентні ставки і відсутність податкових пільг для підприємств на ССО (без ПДВ та податку на прибуток) можуть обмежити попит на лізинг з МСП. Законодавство про лізингові послуги має бути переглянуто відповідно до міжнародної практики, в тому числі стосовно захисту прав кредиторів, контролю та податкового режиму (особливо ПДВ). Це необхідно поєднувати з популяризацією лізингу через лізингові асоціації та асоціацій підтримки бізнесу.

зменшення дефіциту фінансування для МСП шляхом використання послуг факторингу:

Початковий капітал та кредитні лінії для “класичних” факторингових компаній, зокрема, для нових учасників та підвищення інформованості про факторинг сприятимуть підвищенню рівня використання факторингу МСП.

розширення джерел фінансування для інноваційних МСП:

українські інноваційні МСП та новостворені МСП часто стикаються зі значними труднощами в залученні фінансових ресурсів через брак кредитної історії і відсутність венчурного капіталу.

Використання інструментів державно-приватного партнерства в цілях мобілізації фінансових ресурсів для інноваційних забезпечить нові можливості для розвитку МСП. Підвищення поінформованості про можливості міжнародних програм, наприклад в рамках програми “Горизонт-2020” сприятиме реалізації інноваційного потенціалу МСП.

фінансування експорту, страхування, гарантії:

З урахуванням можливостей ПВЗВТ, а також широкої доступності державної підтримки експортних кредитів / гарантій / страхування тощо у багатьох країнах-конкурентах, надання підтримки експортному фінансуванню для МСП є вкрай необхідним.

впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для МСП.

 

Ціль 3. Спрощення податкового адміністрування

...

Спрощення податкового адміністрування та зміни у функціонуванні ДФС повинні покращити сприйняття процесів адміністрування з боку МСП. До завдання Стратегії не входить вирішення питання податкових ставок, але спрощення податкового адміністрування займає суттєве місце в списку проблем МСП, разом із проблемами реєстрації, платежів, повернення ПДВ, неформальним сектором економіки, податковим статусом (наприклад, самозайнятість).

Пріоритетними напрямками роботи Уряду є запровадження низки ключових реформ, які мають забезпечити стале економічне зростання та створити сприятливі умови для розвитку бізнесу в Україні, серед яких передбачено проведення реформи податкової системи та реформування ДФС:

впровадження електронної податкової реєстрації:

хоча процес податкової реєстрації був нещодавно змінений, однак все ще не задовольняє потреб МСП. Починаючи з 2016 року, ДФС не може відхилити реєстрацію або затвердити припинення діяльності, якщо підприємство не провадить свою діяльність за місцем реєстрації. Крім того, починаючи з квітня 2016 року, діє принцип “мовчазної згоди” щодо процесу реєстрації суб’єкта як платника податків. Компанія може починати свою діяльність з моменту надсилання фінансовими установами інформації про відкриття рахунків до ДФС.

спрощення податкової звітності, в т.ч. через створення електронного кабінету платника податків:

Електрона податкова звітність стає доступнішою для платників податків, але різні надавачі програмного забезпечення мають зробити обмін даними простішим (різні учасники операцій використовують різне програмне забезпечення). Передбачається створення “електронних кабінетів” для кожного платника податків, що значно мінімізує його взаємодію із податковими інспекторами та дозволить контролювати ситуацію зі сплатою податків онлайн, що, в свою чергу, допоможе попередити можливу податкову заборгованість або затримку звітності.

забезпечення ефективного процесу повернення ПДВ:

На законодавчому рівні повинно бути вирішено проблему адміністрування ПДВ, що призведе до підвищення ліквідності для МСП. Це, в свою чергу, дозволило б зменшити передумови для реєстрації в якості того, хто використовує ССО, який сплачує єдину ставку податку, яка включає в себе ПДВ, і реєстрація окремо для ПДВ вже не потрібна.

підвищення терміну сплати ПДВ:

до започаткування системи електронних закупівель ProZorro МСП мали проблеми у зв’язку із простроченими платежами по контрактам державних закупівель. Ця проблема стала значно меншою завдяки електронній процедурі оскарження та кращому державному контролю над закупівлями. Законодавство вирішує проблему прострочених платежів на рівні підприємств. За прострочення платежу можлива сплата додатково 3 % комісії, які індексуються з урахуванням інфляції, але максимальний розмір не повинен перевищувати подвійного розміру облікової ставку НБУ.

Потрібна належна оцінка, чи справді проблема була повністю вирішена. Для подальшого захисту МСП було б доречним введення максимального терміну сплати, наприклад 60 днів, як у випадку для країн ЄС.

спрощення вимог до ведення документації:

правила ведення записів загалом пропорційні потребам податкової та фінансової звітності. Офіційні накази керівництва є необхідними для провадження багатьох фінансових операцій, в той час, як письмова довіреність потрібна працівнику в повсякденних операціях для дій від імені підприємства. В той же час, для МСП на ССО значно спростили вимоги до документації порівняно із МСП на загальній системі оподаткування.

Спрощення вимог до ведення документації потребує аналізу та вирішення для забезпечення пропорційності адміністративного навантаження.

сприяння формалізації зайнятості:

за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України тіньова економіка становить 41 % від ВВП (перший квартал 2016 року). Кількість неформально зайнятого населення було оцінено в 4,3 млн. людей (Держстат, 2015 рік), більшість з яких зайняті в сільськогосподарській галузі, торгівлі та будівництві. Часткова або повна робота деяких підприємств в неформальному секторі економіки призводить до недобросовісної конкуренції (переваги за рахунок неправдивої, шахрайської або неетичної ділової поведінки) для МСП в формальному секторі економіки, тим самим, обмежуючи їх потенціал зростання. Відповідно до досліджень, основними причинами неофіційного працевлаштування є: високий регуляторний тиск, надмірне адміністративне навантаження, часті зміни в законодавстві, нестабільна політична ситуація тощо.

Спрощення правил та податкового адміністрування, впровадження “ефективного регулювання” і більш стабільної політики призведе до зниження кількості працівників в неформальній економіці. Необхідно ініціювати підвищення рівня інформованості корпоративного управління, корпоративної соціальної відповідальності, а також сприяння формалізації за рахунок використання з одного боку ефективних методів комунікації (“гарячі лінії”), з іншого боку, підвищення обізнаності та запровадження відповідних стимулів.

підвищення гнучкості ринку праці та спрощення податкового адміністрування:

Фізична особа-підприємець, яка працює на ССО, має значно менше податкове навантаження, ніж працівники підприємств, які використовують загальну систему оподаткування. Така ситуація спонукає багато суб’єктів господарювання, особливо МСП, до реєстрації своїх працівників як фізичних осіб-підприємців, які працюють на ССО, таким чином, зменшуючи витрати на сплату податків (єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб). Однак, результатом є нижчі фіскальні надходження від таких суб’єктів та несправедлива конкуренція серед підприємств, які офіційно реєструють своїх працівників. Навіть більшою проблемою є ситуація, коли звичайні МСП розділяються на менші підприємства, щоб використовувати ССО для уникнення звичайних податкових та облікових зобов’язань. Окрім того, є деякі ознаки, що ті, хто використовують ССО можуть бути задіяні в відмиванні коштів.

Посилення функцій фондів соціального захисту підвищить привабливість системи для ФОП, які в такому випадку матимуть стимул працювати як наймані працівники. Необхідно також забезпечити дотримання положення, що у разі, коли особа-спрощенець має контракт лише з одним підприємством, то вона має розглядатися як звичайний найманий працівник. Спрощення податкового адміністрування в системі загального оподаткування, так само, як і перегляд трудового законодавства для підвищення гнучкості ринку праці є необхідним разом із використанням кращих міжнародних практик для аналізу та реформування системи податкового адміністрування.

 

Ціль 4. Популяризація підприємницької культури та розвиток конкурентоспроможного людського капіталу й підприємницьких навичок

Для забезпечення зростання інноваційності, конкурентоспроможності як необхідних складових побудови процвітаючою держави, необхідною умовою є розвиток людського капіталу. Це в тому числі стосується і розвитку МСП з точки зору формування підприємницької культури та враховуючи, що не кожен хоче або може здійснювати підприємницьку діяльність. Це підхід повинен реалізовуватись на всіх рівнях системи освіти. Крім того, існує невідповідність між результатами роботи системи освіти і потребами МСП, причиною чого є якість і наявність відповідних навичок, незважаючи на високий рівень безробіття. Більш того, суб’єкти МСП визнають важливість розвитку навичок своїх працівників, однак не завжди готові фінансувати їх навчання, ймовірно через побоювання втратити цінного працівника через конкуренцію. Важливого значення набуває популяризація підприємництва через відповідні заходи, орієнтовані на різні категорії населення, спрямовані на максимальне розкриття потенціалу МСП.

Напрямами реалізації Цілі 4 є:

розвиток та популяризація культури підприємництва та впровадження підприємницької компетенції на всіх рівнях освіти;

участь у Глобальному моніторингу підприємництва;

стимулювання до освіти протягом життя:

з метою всеохоплюючого задоволення потреб населення у навчання, необхідно приділити увагу навчанню протягом всього життя, що вже тривалий час є одним із невід’ємних елементів європейської моделі освіти.

Залучення представників МСП до співпраці з професійно-технічними і вищими навчальними закладами, а також проведення профорієнтації разом з ефективною роботою допоміжних служб, матимуть важливе значення в тому, щоб задовольнити потреби у навчанні, та вирішити проблеми в сфері зайнятості.

Систематичне дослідження потреб МСП у навчанні для нових і зростаючих підприємств дасть змогу підвищити ефективність їх роботи та забезпечить можливості для зростання. Особлива увага повинна бути приділена неформальному навчанню підприємництву (загальна, професійна та вища освіта). Важливо також стимулювати співпрацю між системою освіти і професійної підготовки та безпосередніми роботодавцями. Створення відповідної структури навчання підприємництву є критично важливим.

забезпечення відповідності системи освіти та потреб МСП:

попит і пропозиція на ринку праці не достатньо синхронізовані, що негативно впливає як на роботодавців, так і на самих працівників.

Важливо, щоб система технічної та професійної підготовки прогнозували майбутній кваліфікаційний попит на ринку праці для забезпечення відповідності потребам МСП. Існує необхідність використовувати передові міжнародні практики збору даних, використання методів і систем прогнозування.

заохочення роботодавців до навчання своїх працівників:

можливості МСП, на відміну від великих підприємств, у сфері забезпечення навчання для своїх працівників є значно обмеженими.

Створення стимулів для підвищення кваліфікації працівників МСП, а також надання Державною службою зайнятості України більш ефективної допомоги зареєстрованим безробітним, які хочуть стати підприємцями, є вкрай необхідним.

активізація навчання МСП навичкам ведення експортної діяльності;

розкриття потенціалу жіночого підприємництва:

Збільшенню підприємницької активності сприятимуть такі заходи: розширення можливостей для жіночого підприємництва поряд з інформаційними кампаніями, які включатимуть історії про успішних жінок-підприємців, організація спеціальних навчальних програми та практичних занять для жінок, які хотіли б розпочати свою справу. Також необхідним заходом є розширення переліку статистичних даних для аналізу та формування відповідної політики.

підтримка підприємництва для окремих категорій населення (внутрішньо переміщені особи, колишні військовослужбовці, молодь, старше покоління);

підвищення рівня фінансової грамотності;

сприяння розвитку соціального підприємництва:

соціальне підприємництво покликано втілювати новаторські ідеї для вирішення соціальних і екологічних проблем. Наразі на законодавчому рівні поняття “соціального підприємства” не існує, однак відповідна робота була розпочата Міністерством соціальної політики України ще у 2015 році. Відповідно до міжнародної практики, соціальні підприємства, як правило, класифікуються як комерційні організації, які використовують свої ресурси для творчого вирішення соціальних питань; некомерційні організації, які допомагають людям створювати свої власні комерційні підприємства; або як некомерційні підприємства, які спрямовують прибуток для фінансування своїх власних програм або для створення робочих місць.

сприяння соціальній відповідальності бізнесу:

уніфіковане розуміння принципів, учасників та їх координації, механізмів наразі відсутнє. Загальновизнаною метою соціальної відповідальності бізнесу є прийняття відповідальності за діяльність підприємства і стимулювання позитивного впливу в рамках своєї діяльності на навколишнє середовище, споживачів, працівників, спільнот і всіх інших зацікавлених сторін. Це відіграє певну роль у контексті підвищення конкурентоспроможності, однак усвідомлення цього серед МСП знаходить на досить низькому рівні.

Суб’єкти підприємництва повинні інтегрувати розроблені у майбутньому принципи соціальної відповідальності у плани діяльності, чому сприятиме підвищення рівня поінформованості про цінності та вигоди від такого процесу, в тому числі у розрізі кращих міжнародних практик.

 

Ціль 5. Сприяння експорту / інтернаціоналізації МСП в контексті УА / ПВЗВТ

Історично важливий крок для України – підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – УА) разом з положеннями про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (далі – ПВЗВТ) є виявом реалізації європейського вибору України, приділяючи особливу увагу інституту демократії, верховенству права та правам людини. Економічна реалізація спрямована на модернізацію економіки, стимулювання торгівлі та забезпечення відповідності економічного регулювання європейським та кращим міжнародним практикам. Для МСП, вкрай чутливих до змін, важливим є пристосуватись до нових умов функціонування.

Напрямами реалізації Цілі 5 є:

залучення МСП до міжнародних виробничо-збутових ланцюгів:

ПВЗВТ створює нові можливості для МСП-експортерів шляхом забезпечення безмитних і низьких нетарифних бар’єрів до ринку ЄС, обсяг якого складає більше 500 мільйонів споживачів. Тим не менш, частка МСП, що експортують, є низькою, що означає, що лише мала частина МСП зможе швидко скористатися преференційним доступом на ринки ЄС. Для стимулювання експорту МСП необхідна ціла низка дій.

стимулювання експортної діяльності МСП шляхом відповідного навчання та інформування:

В якості основних перешкод для виходу на міжнародні ринки самі МСП називають відсутність партнерів, обмежений доступ до фінансових ресурсів, відсутність інформації і обтяжливі процедури торгівлі.

Зміцнення спроможності інститутів підтримки торгівлі, таких як торгові палати і об’єднання підприємців, постачальників торгового фінансування, консультантів та інших державних чи приватних установ, що надають послуги, пов’язані з торгівлею, має важливе значення для вирішення проблем відсутності партнерів та інформаційних проблем МСП. Можливості організацій, що представляють інтереси МСП, та державно-приватного діалогу з питань, пов’язаних з торгівлею, повинні бути розширені. Для розвитку потенціалу МСП необхідним є відповідне навчання та професійна підготовка з акцентом на експортній готовності, а також співфінансування платформ взаємодії підприємців, функціонування виставок та інших ділових заходів, що спрямовані на стимулювання експортної діяльності. Водночас застосування спрощеної системи оподаткування, яка не передбачає ведення належного обліку, робить практичне неможливим відшкодування ПДВ при експорті, що практично блокує експортну діяльність таких підприємств.

наближення законодавства України до ЄС в частині контролю якості, стандартів:

наближення законодавства України до ЄС в сфері безпечності продукції, охорони праці та охорони навколишнього середовища може створити серйозну проблему для МСП через необхідність додаткових витрат на приведення діяльності у відповідність. Ці витрати будуть помірними для підприємств, які виробляють промислові товари, оскільки значна частину законодавства ЄС вже адаптована. Витрати на адаптацію можуть бути досить значним для МСП, які виробляють сільськогосподарські і харчові продукти, оскільки вимоги до безпеки харчових продуктів ЄС є жорсткими, а поточний рівень гармонізації – нижчим за бажаний.

Заходи, що спрямовані на МСП, можуть включати в себе консультаційні послуги та розвиток конкурентного ринку послуг з оцінки відповідності – в цілях забезпечення більш широкого доступу для МСП. Фінансова підтримка інноваційних МСП, які потребують послуг з оцінки відповідності, сприятиме технологічному розвитку.

підвищення інформованості МСП щодо можливостей Європейської мережі підприємств

Наразі Україна недостатньо представлена в Європейській мережі підприємств (EEN), яка пропонує можливості для знаходження торговельних партнерів всередині і поза межами ЄС. Лише поодинокі підприємства зареєстровані в EEN.

Можливим є розширення регіональних контактних пунктів для забезпечення представництва України в EEN. Необхідно сприяти участі підприємців в EEN задля підвищення кількості ділових зв’язків і, таким чином, розширення торгівлі та участі в ланцюгах доданої вартості. Необхідно підвищити інформованість щодо EEN серед МСП.

 

Ціль 6. Підсилення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу МСП

Напрямами реалізації Цілі 6 є:

розширення спектру та якості надання послуг для МСП:

послуги для підприємців останнім часом стали доступні для більшої кількості МСП в основному в зв’язку зі збільшенням числа міжнародних ініціатив, тоді як державне фінансування залишається досить обмеженим. Надавачі таких послуг орієнтовані в основному на середні і великі підприємствам, які мають змогу платити за такі послуги, проте не охоплює мікро- і малі підприємства, не кажучи вже про потенційні і новостворені підприємства. Більшість надавачів націлені на послуги в секторі поточної, а не стратегічної діяльності з високою доданою вартістю послуг.

Вирішальне значення має розвиток послуг (розширення переліку та підвищення якості) особливо тих, що спрямовані на підвищення ефективності діяльності МСП, їх конкурентоспроможності, інноваційності, продуктивності, ефективності, стандартизації, енергоефективності, доступу до нових внутрішніх і міжнародних ринків, і т.д. Це той тип послуг, що збільшують додану вартість та за який МСП готові платити. Такий розвиток можна стимулювати ініціативами, (ваучери, співфінансування). Необхідно також покращити надання державних базових або поточних послуг для потенційних нових МСП, новостворених МСП. З огляду на розміри країни, важливо приділити увагу також регіональній доступності таких послуг.

підвищення якості послуг бізнес-консалтингу:

консультування МСП з метою більш ефективної організації і реалізації новітніх бізнес-процесів є вкрай необхідним для МСП. Зростаючі, інноваційні та експортно-орієнтовані МСП мають отримувати необхідні навички, знання і підтримку, яка допоможе їм перейти до наступного етапу розвитку.

Надання підтримки бізнес-консалтинговим організаціям з метою підвищення їх професійних стандартів та диверсифікації послуг, що надаються є критично важливим. Підтримка бізнес-консалтингу є важливою особливо в наданні тих послуг, які мають високу додану вартість. Для того, щоб досягти прогресу і підвищити стандарти, важливо зосередитися на інституційній стійкості даних організацій через впровадження механізму членства.

зміцнення інституційної спроможності об’єднань підприємців:

об’єднання підприємців (далі – ОП) виконують важливу роль в підтримці розвитку МСП з точки зору їх інформування, підготовки кадрів, надання підтримки та захисту своїх членів. В даний час відсутня комплексна інформація про кількість ОП, перелік та обсяг послуг, що надаються. За результатами дослідження (“Інституції підтримки підприємництва: концепція, особливості, моделі”, Центр громадської експертизи, Представництво Фонду Фрідріха Науманна в Україні, Програма USAID ЛЕВ, 2016 рік) було отримано зворотний зв’язок від 103 ОП, які продемонстрували безліч правових форм (наприклад, неурядові організації (НУО), благодійні установи, громадські організації тощо), різні типи засновників (приватні, державні, змішані). Представляють один або декілька секторів економіки, мають різну спрямованість (наприклад, 57 ОП – членські організації, бізнес-асоціації, тоді як решта включає в себе інкубатори, бізнес-центри, аналітичні центри тощо). Регіональні осередки Торгово-промислової палати України створені у всіх 25 областях України і є важливим економічним ресурсом, однак, сприймаються як такі, що діють в основному в інтересах середніх і великих підприємств.

Необхідно переглянути поточну ситуацію з об’єднаннями підприємців, визначити критерії віднесення до організацій, що здійснюють підтримку МСП, надають відповідні послуги, оцінити ефективність їх діяльності і розробити ініціативи для скасування реєстрації неактивних або таких, що не відповідають декларованим цілям, ОП та зміцнення спроможності ефективних ОП, забезпечити використання кращих практик для виконання асоціаціями ефективної ролі у підтримці МСП.

забезпечення врахування регіональних особливостей МСП:

регіональний рівень розвитку МСП значно відрізняється від регіону до регіону. Крім того, в деяких регіонах реалізовуються стратегії розвитку МСП, в деяких – ні, до того ж їхня якість та ефективність сильно варіюються. Стратегії розвитку МСП та і інші програмні документи часто не узгоджуються із державною політикою, не застосовуються послідовно, отримують низький рівень фінансування і не мають розвиненої інфраструктури.

Необхідно забезпечити узгодження регіональних стратегій розвитку МСП на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також забезпечити відображення в них реальних потреб МСП, ефективне використання ресурсів, а проведення моніторингу, координації та оцінки на регіональному рівні. Співвідношення із стратегіями напрямами, визначених цією Стратегією, сприятиме кращій координації зусиль між регіонами.

модернізація існуючої інфраструктури підтримки МСП:

Інфраструктура підтримки МСП потребує систематизації та оцінки ефективності діяльності та рівня задоволення потреб МСП. Крім того, необхідно розробити напрями модернізації існуючої інфраструктури, забезпечити більш ефективний взаємозв’язок та обмін інформацією, надання ефективних послуг МСП на постійній основі.

інтенсифікація процесу передачі здобутків науки до сфери підприємництва:

Необхідно сприяти співробітництву існуючих об’єктів інфраструктури і вищих навчальних закладів, які спрямовані на заохочення і підтримку академічного підприємництва з акцентом на МСП, наприклад, таких, як віртуальні інкубатори, наукові парки і т.д., які працюють для забезпечення обміну знаннями, досвідом і кращими практиками; групи експертів; створення мережі менторів з приватного сектору, політики і громадянського суспільства.

започаткування цільових ініціатив щодо кластерів та ланцюгів доданої вартості:

Існує необхідність в реалізації комплексної програми підтримки для зміцнення низки перспективних кластерів з фокусом на МСП та на базі партнерських відносин між підприємствами, державою, міжнародними організаціями. Більш системний підхід до сприяння інтеграції МСП в ланцюги доданох вартості має бути розроблений на основі стимулювання започаткування ділових зв’язків, кластерної підтримки, модернізації виробничих потужностей.

стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ):

ПІІ можуть сприяти розвитку МСП шляхом налагодження зв’язків між іноземними та вітчизняними підприємствами, в результаті чого відбуватиметься передача “ноу-хау”, новітніх технологій.

Оскільки залучення ПІІ в МСП має вирішальне значення для економічного розвитку і максимізації вигід від ПІІ, необхідно розробляти ініціативи, спрямовані на залучення прямих іноземних інвестицій в сектор МСП та забезпечення відповідних зворотних зв’язків.

стимулювання фінансування у дослідження та інновації;

активізація трансферу технологій:

Приєднання до Програми ЕС COSME має сприяти активізації ТT в МСП за рахунок участі в Європейській мережі підприємств та інших тематичних технологічних платформах, які стають доступними за рахунок більш тісної інтеграції з ЄС. Крім того, мають бути впроваджені додаткові заходи державної політики, що заохочують зв’язок між бізнесом та наукою (наприклад, кластерні ініціативи, технопарки, діалог між бізнесом і наукою і т.д.), а також стимулюють розширення співпраці і взаємодії між МСП і науковими колами та науково-дослідницькими інститутами.

сприяння екологізації МСП:

Існує потреба у більш активному провадженні політики просування еко- та енергоефективного способу ведення діяльності. Повинні бути розроблені інструменти для сприяння дотриманню “зеленого” законодавства і “зеленої практики” ведення бізнесу, в тому числі консультування МСП і поширення передового досвіду “розумного” регулювання і надання МСП додаткових стимулів (наприклад, надання грантів, позик під низькі відсотки тощо).

використання можливостей програми Горизонт-2020:

програма Горизонт-2020 (програма наукових досліджень та інновацій ЄС) має загальний бюджет на період з 2014-2020 роки для всіх країн близько 80 млрд. євро, без урахування приватних інвестицій. Програма націлена на здійснення інновацій та винаходів, в тому числі шляхом трансферу нових технологій з лабораторії на ринок. На жаль, МСП на сьогодні в цілому не змогли скористатися інструментом Горизонт-2020, який пропонував великий обсяг фінансування для інноваційних компаній. З 44 проектів, які отримали фінансування на суму 7 млн. євро, тільки 2 – МСП.

Важливо підвищити обізнаність та зміцнити потенціал національних контактних пунктів (наразі існує 2 контактних пункти для МСП на базі Міністерства освіти і науки України та Міністерства економічного розвитку і торгів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *