Визначення зниження ставки ЄСВ: Чи враховуються працівники, які весь місяць були на лікарняному

Один із наших працівників хворів увесь жовтень і листопад 2014 року. Листок непрацездатності надав у грудні, відповідно, у грудні ми нарахували лікарняні за жовтень та листопад.

Підкажіть, чи враховувати такого працівника в показник кількості застрахованих осіб жовтня та листопада при розрахунках зниження ставки єдиного внеску?

ВІДПОВІДЬ: Оскільки ні в жовтні, ні в листопаді працівнику не нараховували виплат, які обкладають єдиним внеском, враховувати його в показники цих місяців не потрібно. Пояснимо.

Сумніви ваші цілком зрозумілі. Адже складається враження: якщо співробітник не потрапить в указані місяці, а в грудні, коли буде нараховано суттєву суму, його врахувати як одну одиницю, то показники 2014 року будуть завищені. А це може вплинути на право використання зменшеної ставки (дані за 2014 рік задіяні в перевірці всіх трьох вимог та в розрахунку знижувального коефіцієнта!).

Та можете бути певні на всі сто відсотків: ураховувати такого працівника в чисельність жовтня та листопада не потрібно. Стверджувати це із цілковитою впевненістю нам дозволяє п. 95 р. VIII Закону про ЄСВ.

...

Звідти вивідуємо, що середньомісячну кількість застрахованих осіб за 2014 рік визначають відштовхуючись від кількості застрахованих осіб, яким нараховано виплати, за кожним із місяців 2014 року. Тобто нам потрібна не кількість застрахованих, які перебували у відносинах із працедавцем (тоді б такого працівника ми враховували), а саме та кількість осіб, на користь яких протягом місяця нараховували оподатковувані єдиним внеском доходи. Оскільки вашому працівнику в указаних місяцях таких виплат не нараховували, то й приймати його в кількість осіб жовтня й листопада не потрібно.

До речі, згадана норма Закону про ЄСВ уточнює: показники за 2014 рік визначають на підставі звітності з єдиного внеску. Отже, нас цікавлять цифри зі щомісячних Звітів за ЄСВ — з рядка “Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати” в шапці таблиці 1. Зрозуміло, у звітах за жовтень та листопад у складі цього показника не повинно бути співробітника, про якого йшлося в запитанні.

Ще раз наголосимо: причина неврахування такого працівника не в тому, що він увесь місяць хворів, а в тому, що протягом місяця в нього не було доходів, які обкладають єдиним внеском. Лікарняні ж нарахували в грудні (хоч їх і розподіляють за місяцями для застосування граничної величини та розносять у таблиці 6 Звіту за ЄСВ за місяцями непрацездатності).

Якби працівнику в листопаді чи жовтні 2014 р. нарахували, скажімо, зарплатну виплату, з якої сплатили єдиний внесок (матдопомогу чи премію за попередній період), то в показник “Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати такого місяця він би потрапив.

І ще один важливий момент. Аналогічний підхід діє і при визначенні показників поточного місяця, для якого шукають знижувальний коефіцієнт. Беруть кількість осіб, на користь яких протягом такого місяця нараховували доходи, оподатковувані єдиним внеском. Наприклад, якщо певний працівник хворів увесь березень 2015 р. і жодних доходів у цьому місяці йому не нараховували, його не беруть до уваги під час розрахунків.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про ЄСВ — Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 р. № 2464-VI.
2. Закон №77 — Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці” від 28.04.14 р. № 77-VIII.
3. Порядок № 454 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.13 р. № 454.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *