Як виправити помилково занижені зобов’язання у податковій накладній?

Підприємство відобразило в податковій накладній (далі ПН) постачання обкладених ПДВ товарів на суму нижче фактичної та, відповідно, занизило податкові зобов’язання.

Чи можна виправити таку помилку за допомогою розрахунку коригування (далі — РК) й, відповідно, зберегти податковий кредит покупцю таких товарів?

ВІДПОВІДЬ: Тут можливі дві ситуації. Розберемо кожну.

1. Занижене постачання зафіксовано тільки в ПН, а в декларації з ПДВ фігурує правильна сума.

У такому випадку потрібно виправити тільки помилкову ПН. Чи можна це зробити за допомогою РК?

Відповідь нам дає п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.14 р.

№ 957. РК складають у разі коригування сум податкових зобов’язань, а також при виправленні помилок у ПН, не пов’язаних зі зміною суми компенсації.

На перший погляд може здатися, що це саме наша ситуація, оскільки зміни компенсації немає. Але насправді це має інакший вигляд: РК збільшить податкові зобов’язання. А запис “зміна суми компенсації” або “зміна вартості” не відповідатиме фактичній ситуації. Тож РК нам тут не допоможе, а правильніше буде оформити ПН.

Для коригування заниженого постачання необхідно оформити ПН і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних

(далі — ЄРПН). Щоправда, якщо строк реєстрації такої ПН минув, без штрафу не обійтися (ст. 120 Податкового кодексу України, далі ПКУ). Звісно, до 01.07.15 р. за несвоєчасну реєстрацію ПН, виданих покупцю, не штрафуватимуть у розмірі 10% від суми, зазначеної в ПН (ігри простроченні реєстрації до 15 днів) (п. 35 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

Тому якщо перевищення строку реєстрації — до 15 днів, штрафу не буде. А якщо, наприклад від 16 до 30 днів — штраф становитиме 20% від суми ПДВ, що фігурує в такій ПН. Припустимо, постачання відбулося 27.02.15 р., а ПН із ПДВ — 3000 грн (дату оформлення ПН ставимо 27.02.15 р.) — зареєстровано в ЄРПН лише 30.03.15 р., тобто на 16-й день після граничного строку реєстрації. Отже, доведеться сплатити штраф — 600 грн (3000 грн х 20%).

І тут, звісно, постає питання про суму постачання в ПН. Знову-таки, можливі два варіанти оформлення ПН:

...

— на суму заниження;

— на повну суму постачання.

Звісно, перший варіант симпатичніший. У цьому випадку сума штрафу буде меншою. Але тут велика ймовірність того, що контролери можуть не визнати податкового кредиту в покупця за двома ПН, оформленими на одне постачання в один день (повторимо: у ПН повинна фігурувати дата виникнення податкових зобов’язань, яка збігається з датою постачання).  Хоча заборони на оформлення двох ПН у ПКУ не знайти.Та й роз’яснюючи прямо протилежну ситуацію в категорії 101.19 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі — ЗІР), фіскали зазначали: при одержанні кількох авансових платежів протягом дня від одного й того самого покупця за один і той самий товар не вважатиметься помилкою оформлення однієї ПН на загальну суму авансових платежів. Але краще не ризикувати, особливо якщо реєстрація ПН не приведе до штрафів, тобто впишеться у строки. Вважаємо, прийнятнішим є другий варіант.

Слід оформити ПН на повну суму постачання зі збереженням дати постачання. А стару ПН із заниженою сумою потрібно анулювати.

Для цього оформляємо РК до такої ПН, зводячи податкові зобов’язання до нуля. Причиною коригування тут цілком припустимо зазначити, наприклад, “зміну кількості” (адже постачання на таку кількість фактично не було), переносячи з ПН, що коригується, до графи 6 РК кількість зі знаком «-» Оскільки РК “мінусує” обсяг постачання і ПДВ, такий РК продавцю доведеться направити покупцю, який повинен зареєструвати його в ЄРПН.

2. Занижене постачання відображено і в ПН, і в декларації з ПДВ.

У цьому випадку йдеться вже про заниження податкових зобов’язань, а не коригування ПН.

Постачальнику необхідно оформити Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за той період, у якому допущено помилку, збільшуючи податкові зобов’язання. І якщо результат виправлення призвів до появи ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, доведеться сплатити штраф (3% або 5%) від суми такого ПДВ і пеню.

Тепер про РК на суму заниження. Тут про нього не може бути й мови, адже коригувати немає чого. Як ми вже сказали, ПН коригують, якщо змінюється сума компенсації (у тому числі при поверненні товарів, авансу тощо). У нашій ситуації “згубилася” сума постачання, і РК тут не місце.

Отже, потрібно оформити ПН. Але яку дату виникнення податкових зобов’язань у ній зафіксувати?

Нагадаємо: у загальному випадку дату виникнення зобов’язань при постачанні товарів/послуг визначають за першою подією — надходженням грошей або відвантаженням товарів (оформленням документа, що свідчить про надання послуг (п. 187.1 ПКУ)). Причому, як сказано в п. 201.4 ПКХ ПН оформлюють у день виникнення податкових зобов’язань. У свою чергу, в пп. “б” п. 201.1 ПКУ дату виписки ПН названо обов’язковим реквізитом. Виходить. ПКУ не дає можливості поставити більш пізню дату в ПН. Більше того, кілька років тому в підкатегорїї 101.21 Єдиної бази податкових знань контролери заявляли: складання ПН в інший день, аніж день виникнення податкових зобов’язань, законодавством не передбачено. Тобто несвоєчасно оформлена ПН уже не є ПН. Незважаючи на те що подібного роз’яснення нині в ЗІР немає, гадаємо, навряд чи податківці змінили свою позицію, оскільки вона підкріплена законодавчо.

Звісно, можна спробувати діяти у вищевикладеному порядку (тобто коли ПДВ було відображено в декларації). Але, на наш погляд, факт подання Уточнюючого розрахунку в цьому випадку буде красномовнішим: зобов’язань раніше не нарахували й у ПН їх не відобразили.

Донараховуючи податкові зобов’язання за допомогою Уточнюючого розрахунку, ПН оформляти не потрібно, позаяк податковий кредит покупця за такою ПН навряд чи буде визнано.

До речі, контролери в категорії 101.28 ЗІР зазначили: при донарахуванні податкових зобов’язань оформлюють бухгалтерську довідку, а не ПН. Причому, подаючи уточнюючий розрахунок разом із додатком 5, таку операцію фіксують у рядку “Інші” розділу І цього додатка.

Крім того, у покупця можливі проблеми й щодо ПН, оформленої на неповне постачання. Уся справа в обов’язкових реквізитах із п. 201.1 ПКУ — сумі ПДВ і загальній сумі коштів, що підлягають сплаті. Отже, вони не відповідають фактичному постачанню, а отже, неправильні, і тому така ПН не дає покупцю права на податковий кредит.

Висновок

При заниженні обсягу постачання й, відповідно, податкових зобов’язань:

— у ПН виправлення за допомогою РК не здійснюють. Необхідно оформити ПН на повну суму постачання. А за допомогою РК анулювати ПН на неповне постачання;

— як у ПН, так і декларації з ПДВ ПН не коригують і нової ПН не оформлюють. Покупець втрачає право на ПК. Продавець донараховує зобов’язання за допомогою уточнюючого розрахунку без оформлення ПН.

Наталя АЛПАТОВА

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *